В далекому вже 2017 році я нарешті здійснив свою мрію – побачити Париж. Вже не потрібно було чекати візу – український закордонний паспорт дозволяв вільно подорожувати в багатьох країнах Європи. Перед новим роком часто приходять спогади. Тому дістаю свій архів і просто згадую…
В подорож зі мною поїхав надійний друг Pentax K500 разом з об’єктивом SMC Pentax DA 16-45 F4 – не найсвітліший зум, але 16 мм у міському середовищі надзвичайно цінні. А ще мені пощастило, бо вже на відкритій діафрагмі він дає достатньо різке зображення. А отже ним можна фотографувати як в сутінках, так і в достатньо освітленому приміщенні. При необхідності він також з успіхом може бути використаний для фотографування портретів… Загалом мій Pentax під час цієї подорожі дійсно здивував, чому – збережу інтригу.
Отже, літак приземлився в аеропорту Шарля де Голя, прикордонні процедури й декілька днів, щоб познайомитись із Парижем. Відразу зазначу, що в короткій розповіді надзвичайно складно викласти емоції, тому про Лувр не будемо говорити. Почнемо з Ейфелевої вежі. Рекомендую піднятись на хмарочос Монпарнас – і перед вами відкриється чарівний вид на місто і саму вежу. У вечірній час вежа виглядає надзвичайно.
Біля самої вежі кипить життя. Тут і захисники тварин просять пожертви (не ведіться, вибачте, бо залишитесь без коштів, ще і на законних підставах), і продавці скульптурок вежі, дуже багато іноземців, деякі тягнуть плакатик з написом щось на кшталт «Ми в Парижі». Мені пощастило з погодою, а іще і з тим, що мої кошти залишились при мені. Вчіть французьку.
Місто надзвичайно красиве. Тут і кораблик, пришвартований до берега Сени, і собор Парижської Богоматері (ще до пожежі), красиві площі й вулиці міста. Всі фотографії тут в кольорі, що передає вичерпну витонченість міста.
Собор Паризької Богоматері
А на останок… В ті дні в Парижі проходила всесвітня автомобільна виставка. І невеличкий репортаж із кіношних машинок. Де і з якого фільму, це давайте обговоримо у форумі. Всіх з Різдвом і Новим роком.