На зорі розвитку АІ всі ми боялися, що він зжере робочі місця. І, якщо поталанить, штучний інтелект зробить нас ситими неробами з гарантованим прибутком від надефективної “безлюдної” економіки. Або просто позбудеться — як відпрацьованого матеріалу, попередньої сходинки еволюції.
Реальність, як завше, не відповідає нашим сподіванням. Наразі АІ з більшим апетитом поглинає ресурси, а не робочі місця. І платить за спожите здебільшого обіцянками. Натомість результати його застосування залишаються, як і раніше, непередбачуваними. І завжди недостатніми.
Єдине, що можна сказати наразі зі стовідсотковою вірогідністю, що АІ — це дуже дорого. Про це можна сказати вже зараз, попри те, що ми тільки-но почали виплачувати цей кредит. І йдеться не лише про гроші, і платити доводиться всім, а не лише тим, хто користується АІ.
Спочатку розвиток АІ створив дефіцит спеціалізованих чипів. Це не викликало жодного здивування чи заперечення: колосальне розширення та масштабування відносно нової технології, яка до того була вельми нішевою, поглинуло наявні запаси та створило ажіотажний попит. Нічого особливого, це трапляється на ринку час від часу — можна згадати відносно недавній бум навколо відеокарт, створений майнінгом криптовалют. Коли геймери класово ненавиділи майнерів, бо ціни на потужні відеокарти (критично необхідні для красивих сучасних відеоігор) злетіли до небес.
Але вибухоподібне розширення АІ-них хмарних сервісів призвело до дефіциту фактично всього, і підняла ціни, також, фактично на все. Починаючи з апаратної частини: оперативна пам’ять, флеш-память, графічні чіпи. Далі вниз – до елементної бази: чіпи для мереживного обладнання, танталові, алюмінієві та багатошарові керамічні конденсатори. І аж до самої основи — міді, ціни на яку ставлять нові абсолютні рекорди.
Втім, мікросхеми та запчастини — це тільки видима та легко обчислювана частина проблеми. Окрім чипів, конденсаторів та металів, АІ несамовито їсть гроші, що вкладаються та “крутяться” у технологічній сфері. Для розуміння масштабів: флагман галузі OpenAI Альтмана за прогнозами аналітиків мав би стати прибутковим десь після 2030 року. Але до того компанія у проміжку між 2024 та 2029 згенерує близько 150 мільярдів доларів збитків. І це лише в тому випадку, якщо все піде як слід.
Звичайно, багато техногігантів на певному етапі були збитковими. Але тривалість та масштаб збитків у OpenAI безпрецедентні. Для порівняння, Amazon був неприбутковим впродовж 5 років, і загальна сума збитків становила близько одного мільярда. Tesla була збитковою цілих 9 років, і згенерувала близько 9 мільярдів доларів збитків перед тим, як вийти в «плюс». Як бачимо, масштаб зовсім інший.
І це лише OpenAI. Решта техногігантів — Meta, Alphabet, Microsoft поводяться так само: витрачають кожен зайвий (і незайвий) мільярд доларів на АІ. Сподіваючись на “революцію” і надприбутки — десь у доволі віддаленому майбутньому.
Можна було б побажати їм успіху (або навпаки) у тому віддаленому майбутньому. Але питання ціни не вичерпується тим, що вже було перераховано. Далі починається, можливо, найдорожча частина. Яку важко порахувати, але з якою неможливо не рахуватися.
По-перше, енергія. Зараз всі дата-центри споживають близько 400-500 терават/годин, з яких АІ використовує близько 20-25% – себто між 80 і 100 Терават/годин. Але до 2030-го, за розрахунками Міжнародного енергетичного агентства, споживання дата-центрів зросте до 945 Терават/годин — здебільшого саме завдяки інфраструктурі АІ.
По-друге, відповідно, кліматичні зміни. Адже енергія для АІ далеко не завжди береться з відновлюваних джерел. Необхідність «годувати» дата-центри, які працюють з АІ, змушує шукати та мобілізовувати всі можливі джерела. Приміром, у США подекуди відновлюють роботу старих ТЕЦ, що працюють на продуктах нафтоперероблення, а плани виводу з експлуатації вугільних станцій кладуть під сукно.
Таким чином, тільки цього року за оцінками європейських експертів, АІ-навантаження спричинило до викиду 35 до 80 мільйонів тонн CO₂ тільки у 2025 році. У перекладі на грошові одиниці, кліматичні зміни, пов’язані з цими процесами, коштуватимуть 45 мільярдів євро щорічно тільки в ЄС.
Нарешті, вода. Більшість сучасних АІ дата-центрів використовує величезну кількість води для охолодження серверів. Один великий сучасний дата-центр може використовувати десятки тисяч тонн води на рік. Вся індустрія (з урахуванням виробництва енергії) за рік «випиває» до мільйона тон. За прогнозами, цей показник буде зростати відповідно до збільшення АІ навантаження. Звісно, вода з планети нікуди не зникає, але виникають локальні дефіцити, які призводять до зростання цін.
Боротьба з дата-центрами стає новим трендом соціального опору в США — населення місцевостей, в яких планується або вже починається побудова чергового АІ дата-центру вдається до протестів. Ніщо так не підіймає протестний дух у населення, як збільшення суми у рахунку за комуналку. “Вони споживають нашу воду, нашу електроенергію, використовують нашу землю, і все, що ми за це отримуємо — збільшення рахунків” – з погляду пересічних городян.
Можна було б сказати, що це звичайний луддизм. Нагадати, що індустріальні революції часто супроводжуються соціальними заворушеннями. Але у випадку з АІ не йдеться про індустріальну або технологічну революцію. На відміну від конвеєра, виробнича ефективність АІ все ще “потенційна”, ніхто не може чітко спрогнозувати, коли станеться справжній AI-переворот. І чи станеться він взагалі. В той час, як втрата робочих місць, втрата якості продукції в деяких сферах реальні.
Втім, технологічний поступ ніколи не мав вигляду рівної висхідної лінії, і наколи не обходився дешево. І якщо йдеться про новий ривок, людства, масштаби якого екзальтовані експерти порівнюють із відкриттям вогню чи початком осілого землеробства, який, в разі успішної реалізації, може стати першим прямим кроком у бік технологічної сингулярності… То що поробиш?
Але причин для такого нестримного технооптимізму у такій ситуації не так вже й багато. Як і будь-який технооптимізм, він, зазвичай, базується або на міфах, або, навпаки, на дуже вузькому баченні прикладних, науково-інженерних переваг певної технології.
Принципова причина стримати віру у те, що АІ може стати «справжнім інтелектом» — те, що ключові учасники перегонів базують свої розробки на великій мовній моделі (Large Language Model – LLM). За умови доброго навчання, ці моделі прекрасно опановують мистецтво шукати, зіставляти та комбінувати інформацію. Але процес мислення не зводиться до комбінаторики.
Тому стикаючись з проблемою, сформульованою не так, як в їхніх навчальних датасетах, вони або пасують, або, що гірше, починають «галюцинувати». А ставити питання та формулювати проблеми самостійно, з внутрішньої необхідності, через дефіцит знання або раптову здогадку, вони не спроможні. “Звідки приходять думки” – залишається наразі загадкою. Поки вона не вирішена, АІ лишатиметься Великим Комбінатором, а не інтелектом.
Також LLM в більшості випадків неспроможні виявляти власні помилки, оскільки покладаються виключно на статистичну кореляцію, а не на логічну перевірку. Цей опір на статистику замість логіки може грати подальші направду лихі жарти з LLM. На кшталт того, що по мірі збільшення кількості АІ-генерованого контенту в інтернеті, ці матеріали потраплятимуть в нові навчальні датасети, скручуючись в безконечну спіраль повторів, яка, врешті, приведе до колапсу всієї моделі.
Погана новина — полягає в тому, що АІ все одно може нас “поневолити”. Конспірологічна теорія “мертвого інтернету”, в якому громадською думкою маніпулюють за допомогою гігантських масивів штучно генерованого контенту, вже зараз наближається до реальності. Тільки за потоками безглуздої й часто оманливої інформації стоятимуть не рептилоїди та не “глибинний світовий уряд”, а одна з найбільш коштовних помилок в історії людства. Або навіть не помилка, а свідоме маніпулювання даними з наміром “атакувати” конкретну модель АІ.
Втім, ця загроза пов’язана не з АІ. Вона ґрунтується на слабкості людської натури. Збільшення прибутків, політичні маніпуляції, просто нестримне і беззмістовне поглинання розважального контенту… Тобто АІ не стане нас знищувати. По-перше, в нього немає такої потреби (в нього взагалі немає потреб). А по-друге, навіщо, якщо ми самі впораємося?
Звісно, не можна сказати, що АІ не виправдовує себе у жодний спосіб. В деяких сферах він виявляється дуже корисним інструментом. Найпопулярніший приклад — AlphaFold від Google, який передбачає структуру білка з дуже високою точністю, що значно (на роки) пришвидшує дослідження в галузі медицини, біохімії та фармакопеї. Але таких прикладів — одиниці. І в будь-якому з них АІ виконує роль інструмента, який дозволяє фахівцеві робити розрахунки або перевіряти власні здогадки значно швидше, ніж будь-коли раніше.
Але наразі більша частина “проривів” в AI — це оптимізація (в першу чергу, самого АІ) та нові способи монетизації.
Тобто ніякої технологічної або промислової революції. Це не конвейер на зміну мануфактурам, і навіть не транзистор на зміну лампам. Підвищення ефективності — так. Оптимізація наявних знань та ресурсів — так. І це непоганий результат. Якщо не зважати на ціну, яку ми платимо за це всією планетою. І в той час, як людство, дійсно, потребує прориву. Якому АІ, можливо, зможе допомогти, але який АІ точно не зможе нам замінити.
Сучасний АІ — це інструмент. Все решту — від маркетингу. Немає провини АІ в тому, що його намагаються продати як месію. Загалом, зрозуміло, чому: ми всі платимо за цю технологію так багато — і грошима, й іншими ресурсами (зокрема, не поновлюваними), що сказати “ми пропонуємо вам мікрокалькулятор вісімдесятого рівня” було б просто маркетинговим суїцидом.
Лишається надія на еволюцію АІ. На так званий “сильний штучний інтелект” (artificial general intelligence), який спроможний навчатись в тому числі й на власних помилках. От лишень людство перебуває від нього на все ще невизначеній дистанції. Попри те що Маск обіцяв три роки тому, що у 2025 році “сильний ШІ” буде створено, його все ще немає.
Втім, перегони тривають. Дослідники продовжують пошуки у теоретичній сфері, техногіганти скуповують обладнання та будують нові дата-центри. Близько 85% нових проєктів ШІ зазнають невдачі через низьку якість вхідних даних, що призводить до неможливості практичного застосування і недостатньої рентабельності інвестицій.
Планета потрошку розігрівається новими мегатоннами парникових газів, випущених в атмосферу в процесі створення чипів та заживлення електрикою нових дата-центрів. А словом щойно минулого року, за версією словника Merriam-Webster, стало слово “slop”, яке перекладається як “цифровий контент низької якості, зазвичай виготовлений у великих кількостях за допомогою штучного інтелекту”.
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.