Все тече, все змінюється… Виходить нова гра, ми радіємо як діти, і ось проходять роки, та вже наступні покоління дітей дивляться на предмети нашого ігрового захоплення і такі: “Фу, як можна у таке старе г…. грати! Який графон, скільки мила, об ці пікселі можна порізатися.”. Впевнений багато хто чув ці слова у свій бік. Як же боляче їх слухати, як же ж неприємно чути поливання помиями того, що любе серцю. Ностальгія – делікатне у всіх значеннях цього слова почуття, з нею треба бути обережним. Пропоную сьогодні згадати цікаві проекти минулого. Представляю мій топ 5 (суб’єктивний, нелогічний, але сподіваюся, що самобутній) ігор, за якими я сумую.
Особисто для мене ця гра стала уособленням мого знайомства з іграми – криве, через з…, сповнене самообману і розчарувань. Все почалося з того, що коли у мене з’явився ПК в кінці 2007 року, я собі формував, так би мовити, стартову бібліотеку ігор. Quake 3 був, NFS Carbon теж. Треба було щось іще. GTA – мабуть, головна гра будь-якого шкільника. Мої родичі були у ТЦ, побачили на прилавку диск з грою і зателефонували мені, чи ця гра підходить. Вони продиктували назву, яку я, гальмо, не сприйняв взагалі, і через годину диск був у мене на руках. Це була гра – GTA Long Night Zombie City. Мод на Vice City, що згодом навіть став у певних колах легендарним, однак мені тоді було не до того. У головному меню мене чекав на бекграунді бородань, що їв дитину. Запустивши гру краще не стало – ніч, дощ, мерці, а ти керуєш танком і повинен їхати кудись. Я навіть тоді і не знав куди, тому що у темряві не бачив дорогу ліворуч від летовища. Інтернету не було, щоб дізнатися нюанси проходження. Тому, намотавши кілька разів круги від військової частини до аеропорту і назад, я видалив це непорозуміння з комп’ютера.
Згодом у приятеля на початку 2008 року на PSP побачив GTA Vice City Stories. Будучи молодим і дурним, я взагалі не викупав про вік гри, що це ексклюзив, що це спін-офф – це все мені було неважливо. Я закохався у цю гру – сонячний Вайс сіті у ролі Маямі, 80-і роки, лиско, автомобілі, гавайські сорочки. Здавалося б – та Америка, яку я бачив у фільмах стала доступною. Віртуальні США у мініатюрі вабили. Але ж у такому віці не можна просто взяти гроші та піти за грою. Треба пройти попередню гру (та ні за що), заслужити (я не син маминої подруги, котрий все знає і на всі секції записаний), або ж щоб минуло багато часу. останньою опцією я і скористався.
Минуло ще півтора роки, і я на диску з різними модами до ігор серії GTA побачив і оригінальну версію. Там ще була модифікація Deluxe – по суті, той самий Modern mod, тільки ще більше і ще не логічніше поміняний транспорт. А от ванільна – це вже інша справа. Тільки тоді я побачив творчий задум рокстарів таким, яким ві, власне, з-під їхнього пера і вийшов.
Зараз, на жаль, якщо хочеться легально грати, треба або купляти Definitive Edition (дякую, я відмовлюся), або мати не дуже новий смартфон, бо, як виявилося, навіть моя бюджетна Nokia 5.3 занадто нова для гри.
Я маю зізнатися: я фанатів від Людини-павука. Я дивився мультфільм 1994 року, читав комікси, які у нас продавали, та і взагалі був готовий споживати на цю тематику будь-яку продукцію, якою б бутлегерською вона не була. Ясна річ, що можливість приміряти на себе роль цього супергероя хоча б віртуально тривожила мою психіку. Мій найкращий друг, з яким ми розділяли цю пристрасть, в якийсь момент вирішив, що для повного щастя, йому не вистачає гри по першому фільму. Хоча на той момент уже вийшли і були ним пройдені такі за двома наступними фільмами франшизи. Логіка його була бездоганна – якщо фільм хороший, то і гра буде крута. У ТЦ (в тому самому, в якому мені родичі купили те, що точно було GTA) він надибав диск з грою. Про що він мене повідомив дзвінком. І не лише повідомив, він сказав, типу, чувак, тобі треба купити такий диск, ти не пожалкуєш. Так співпало, що скоро було моє день народження, і я виторгував собі, що окрім згаданого мною часу очікування на покупку GTA (кулдаун мого дитинства), як подарунок на ДН я собі взяв той диск. В теорії, на диску було 4 гри, а по факту – півтори робочих. Spider-man 3 не запускався взагалі, ультимативний же ж Spider-man робив добре, Spider-man 2 (та сама неймовірна ПК-версія) була лотереєю – то робила, то вилітала, то працювала, але так, що ставало лячно, а Spider-man 1 просто крашилася (на моє щастя, я коли в однокласника потім пограв у це сміття, такий був радий, що не псував собі тоді нерви).
По-перше, відкритий світ. По-друге, графіка у стилі коміксів. По-третє, цікаві побічні завдання. І в принципі все – плюси закінчилися. Недоліків, на жаль, не менше. Оскільки гра коротка, її вирішили ускладнити. Для таких non-skill гравців як я це вже фініш. Світ відкритий, і це, звісно плюс, на фоні ПК-версії другого чувака у трико, але цей світ мертвий, єдине, що відокремлює його від статичного ландшафту, це ті самі завдання. Пішоходів мало, трафіку мало, звуків мало, різноманітності контенту нема. І вишенька (радше гарбузик) на торті – це просто криве керування на ПК. Без геймпада тут нічого ловити.
Вам може здатися, а що ж тоді ця гра тут забула? А що тут, увесь мій топ забув? Ностальгія. Так і ця гра. Це перший адекватно робочий Spider-man з відкритим світом на ПК. Попередні ігри були або технічно проблемні, або були анекдотом, порівняно з консольними версіями (привіт Spider-man 2), хоча, чесно кажучи, анекдоти сподобалися. Та і стильною ця гра була. Cell-shading свою справу робить. Тому і не вистачає зараз можливості просто інсталювати цю гру без ризиків дістати не лише павука, але і вірусів, і згадати ту епоху середини нульових.
Тут я буду коротким. Просто нереально кайфую від місцевої фізики автомобілів. Жодний симулятор сучасності стільки задоволення від керування мені не може надати. Єдиний недолік, який я можу зазначити, що вид з кабіни дещо низькополігональний. І вгадайте що: офіційно цей шедевр не купиш.
Реліз був нещодавно, але ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕР: сюжет закінчився і ми не знаємо, коли дочекаємося продовження одного з найкращого слешера, і чи дочекаємося його взагалі. Ця гра увібрала у себе вивірений геймплей, відсутність мікротранзакцій, героїню, яка не прогинається під сучасні самі знаєте які тренди. Дуже хочеться, щоб та концепція, якої дотримувалися у всіх трьох іграх серії не закінчилася, а віднайшла розвиток, як не у прямому продовженні серії, то у нових проектах.
На цьому все, дякую за увагу, сподіваюся Вам сподобалося те, як старий дід загадав роки бездарно втраченої молодості.
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.
