В пошуках паяльника мрії: обираємо найкращий

Опублікував voyager

Почну з того, що тут не буде особливо згадок про популярні вироби miniware, fnirsi, sequre, alientehk, gvda тощо. Хоча трохи ні, один alientek тут буде. Ну тобто ми не будемо тут вимірювати швидкість нагріву жала. Не будемо рахувати кількість пунктів меню і все таке інше, з чого складається багато оглядів. Бо це здебільшого і не огляд як такий.

Мова піде в здебільшого про одну фічу, яка здалася мені дуже корисною. Але, чомусь не здалася такою розробникам сучасних портативних паяльників. І саме в розрізі неї й підуть всі наступні міркування. І саме тому перелік пристроїв, які можуть похвалитися її підтримкою, виявився дуже і дуже коротким.

Ну і буде багато букв, тому якщо поряд немає чашки кави або зеленого чаю, можна одразу перейти до абзацу з висновками в кінці.

Час засинати

Не можна сказати, щоб я був якимось просунутим спеціалістом з пайки. Але коли десь рік тому мені довелося увірватись в збірку fpv-дронів, у мене в господарстві вже був в наявності «народний» sh-72. І саме з його допомогою і було успішно зібрано перші кілька бортів.

І тоді, зрозумівши що я буду і надалі продовжувати цим займатись, я вирішив, що буде цілком логічно мати у своєму арсеналі окрім нормальної викрутки, кусачок, пінцету та іншого, також і якийсь не такий примітивний інструмент безпосередньо для паяння. На той момент я вже мав можливість трохи покористуватися класичним ts100, і розумів, що мені потрібне щось на кшталт нього.

А саме, важливою для мене була можливість встановити потрібну температуру трохи точніше ніж покрутити «крутилку» на sh-72. І також я трохи задовбався вручну вмикати та вимикати паяльник в паузах.

І ось тут було найцікавіше. Для автоматичного переходу в сліп розробники ts100, який і започаткував цей клас паяльників як такий, наділили його гіроскопом. І з тих часів так роблять і всі інші.

Звісно, гіроскоп річ прикольна. Поклав паяльник — він не рухається і хоп, через деякий час пішов у сліп. Взяв в руки — і о диво, він знову працює. Розробник кожного нового паяльника тепер повинен зробити щось саме таке, бо саме щось на кшталт цього очікують користувачі.

Але якщо подивитись навіть на старі професійні паяльні станції, то можна побачити, що вони переходили в режим сну одразу як тільки ручка потрапляла в док-станцію. Така поведінка мені здавалась логічною. Відповідно гіроскоп, як на мене, ну таке собі рішення. Або буде жарити ще хвилину в підставці, або, в тих моделях де можна поставити короткий час, може іноді «засинати» безпосередньо в руках.

Враховуючи що ts100 з’явився вже дуже давно, в мене було сподівання що щось в цьому плані могло вже змінитись. І я почав шукати якісь інші рішення. Якісь інновації. І які інновації я побачив? Ого! Неймовірно крутий ліхтарик який світить на місце пайки. Ні, серйозно, от майже нещодавно miniware розродилися новим ts21, і саме так там це й подають. 🙂

Але попри все, один альтернативний варіант я знайшов.

Alientek t65

Класний, але не можу рекомендувати

Alientek T65 власною персоною

Знайшовся хтось хто наважився кинути виклик стереотипам. І першим моїм “розумним” паяльником після «нерозумного» sh-72 став маленький трикутної форми Alientek T65. І сталося це тому, що судячи з його опису, замість гіроскопа він мав на борту індуктивний сенсор дотику. Тобто тримаєш в руках — він це бачить і працює. А як тільки но відпустив — він пішов у сліп. І це дійсно працює! Датчик розташовано в ручці під екранчиком. Тобто там де паяльник лежить на внутрішній стороні долоні — доволі зручно. Та й взагалі, навіть в моєї маленькій руці, він відчувався дуже зручним та компактним.

Але, як завжди, є нюанс. Щось там хлопці з Alientek трохи перемудрили з цим датчиком. Наскільки я зрозумів, після увімкнення відбувається його автокалібрування. І я так до пуття і не зрозумів з опису, чи то треба тримати його в цей час так, щоб рука не торкалася датчика, чи навпаки, щоб він був на руці. В підсумку, на жаль, він працював, скажімо так, не зовсім ідеально. Іноді можна було покласти паяльник на підставку, а йому все одно здається що він в руці. І тоді його треба було вимикати вручну.

І міг би я жити з ним довго і щасливо, але не так сталося, як гадалося.

Цікавий момент був коли я вирішив, що поведінку сенсора можна якось покращити більш свіжою прошивкою. І вона була на сайті аліентеку. Аж дві версії. 1.1.5 для тих у кого 1.1.5 або раніша, і 2.0.1 для тих у кого 2.0.1 або новіша. Саме таке формулювання. Не дуже зрозуміло навіщо ставити 2.0.1 якщо в тебе вже новіша. Але в мене була 1.1.5, і цей рідмі казав мені що все супер, а 2.0.1 мені не підійде…

На тому я тоді й зупинився, тим більше, що глюки були доволі рідкісні та в цілому паяльник працював прекрасно.

Але десь через пів року активного використання, на жаль, на кінчику корпусу з’явилися тріщини. Вони звісно були легко полагоджені армованим скотчем, але привід затестити нову версію з прошивкою 2.0.1 був очевидний. Що і було зроблено.

І от приїжджає новенький Т65, вмикаю, бачу новий шрифт при старті, бачу що там дійсно 2.0.1, але чомусь він якось дивно себе поводить. А це тому, що там тепер звичайний гіроскоп! І, відповідно, він вже не засинає одразу як тільки я його випускаю з рук. Ну і саме тому 2.0.1 не можна було ставити на старі версії. Ось так з переліку цікавих варіантів зник той єдиний що мені подобався…

Зверху стара версія 1.1.5 з сенсором дотику (дбайливо полагоджена під гумкою скотчем), знизу – нова 2.0.1 вже з гіроскопом.

Noname на t12

Але мені стало цікаво, невже нема більше жодного паяльника з таким логічним, на перший погляд, функціоналом. Тим більше, що на алі різних моделей просто безліч. Хочеш круглий, хочеш квадратний, хочеш з “авіаційного алюмінію”, а хочеш — взагалі з нержавійки). Але всі з гіроскопами! Ось як жорстко задав стандарт ts100.

Но я не здавався і передивляючись безпосередньо очима безліч описів, я наштовхнувся на цей девайс за $14. Так, t12, вони такі довгі, вони 8-омні, але, з іншого боку, це, мабуть, найдешевші жала яких існує 100500 різновидів. Тому, недовго думаючи, я замовив цей паяльник не подивитись що воно таке.

Noname T12

І знаєте — а воно виявилося доволі непогане. Якості я чекав гіршої за такі гроші. Щось типу sh-72 або якогось quecoo T85, які в принципі більш менш нормально працюють, але в руки взяти страшно.

З сенсором дотику тут вчинили простіше. Його розташовано під великим пальцем. Працює він чітко, а замість незрозумілих автокалібровок тут просто в налаштуваннях можна самостійно регулювати його чутливість.

Ця можливість регулювання, до речі, відкриває деякий простір для простих модифікацій. Бачив відгук людини, яка, на відміну від мене, бере паяльник не завжди екраном до себе, а будь-як. І їй незручно що великий палець тоді не накриває датчик. Під комплектну гумочку намотується трохи звичайної фольги, регулюється чутливість — і тепер сенсор працює з будь-якого боку.

І якщо врахувати що це прям дуже бюджетний девайс — то він просто прекрасний.

Але «паяльником мрії» йому не стати. Бо є купа дрібних нюансів які цьому заважають.

Прибираємо палець з сенсора і паяльник миттєво іде в сліп

Перша фішка суто ергономічна, але дуже потішна. Зазвичай, тримаючи паяльник в руці, для керування кнопками ми застосовуємо великий палець тієї самої руки. Відповідно, тут як тільки ми хочемо понатискати кнопки, ми тягнемо до них великий палець, він залишає зону сенсора дотику і паяльник засинає. І так, прошивка тут така, що банально регулювати температуру коли він в сліпі не можна. Це призводить до того, що щоб змінити температуру вам треба тримати його двома руками. Великий палець однієї руки поклавши на сенсор, а другої — на кнопки. Мабуть, інженери аліентека щось про це здогадувались розташувавши сенсор у верхній частині корпусу. Ну або просто самі спробували покористуватись своїм виробом.

Ось так його треба тримати, щоб регулювати температуру

Також до незручностей в керуванні можна додати неможливість налаштувати крок зміни температури — тільки по одному градусу. Про пересети якісь я взагалі мовчу.

Скажу чесно, я довго шукав ще якісь варіанти з подібним функціоналом. Але виявилося, що про існування паяльників з сенсором дотику замість/або на додачу до гіроскопа нічого не знає навіть chatGPT. Але він в будь-якої ситуації намагається казати щось позитивно-надихаюче, і тому запевнив мене, що я завжди можу зробити собі такий пальник самостійно. Я не став вже його засмучувати, відповідаючи, що він, як завжди, трохи помилився, бо в мене щонайменше два такі зараз лежать переді мною на столі.

Інший шлях

З індуктивним сенсором не пощастило. І що ж тоді робити? 

Мабуть, те, що робили в усіх професійних паяльних станціях ще задовго до появи ts100. Датчик Холла, геркончик, або навіть кнопка в підставці переводила паяльник в сліп як тільки він потрапляв в цю підставку. Тільки цей датчик тепер треба перенести в паяльник. І тоді в підставці можна просто встановити магніт.

Питаємо chatGPT про такі девайси і… Знов нічого! Так, є лінки на якийсь два дивних проєкти. Один від ifixit на який поки лише передзамовлення, і ще один на якийсь дивний за шалені гроші. Обидва з якимись своїми загадковими типами жал… І все.

А ні, ну звісно, ще можна зібрати самому ).

Але це трохи дивно. Бо навіть мій примітивний фен за 20 баксів має в комплекті таку підставку з магнітом. І коли кладеш його на неї, він вимикає обігрів, але залишає обдув, поки температура не знизиться до 100 градусів, після чого вимикається. Так, для цього потрібна підставка з магнітиком. Мабуть, китайські виробники вважають, що це недолік.

Мабуть, тому їм до apple ще як до Марсу. Бо там би одразу оцінили можливість продати ще окремо і спеціальну фірмову підставку яка б переводила девайс в сліп. Хоча ні. У випадку з apple магнітик був би в самому паяльнику, а в підставці був би датчик Холла, акумулятор, м’яка підсвітка, і вона б по блютузу казала паяльнику, що йому треба перейти в сліп, коли він потрапляв би в неї, і спрацьовував би датчик. Вона б коштувала 100+ баксів і була б дуже красива.

Я ще до цього придивлявся до одного цікавого виробу. Це такий собі паяльник SUNSHINE S245 в комплекті з яким іде дуже непогана підставка. І диво! Як тільки він в ній опиняється — він вимикається. З функцій немає нічого крім регулювання температури, але то не біда. Ну і 50 баксів. На сьогодні це трохи зависока ціна, як на мене.

Здавалося б, ось воно! Але там в конструкції були трохи дивні речі. Ну те що дріт не від’єднується від ручки ще якось можна було б пробачити. Мова ж, нагадаю, про портативний паяльник. Але ось цей типу type-c блок живлення, це насправді зовсім не type-c. Ну тобто формфактор роз’єму просто такий, але до будь-якого блока живлення його не під’єднати. Тільки ось до цього рідного.

Також потім з’явилася версія де блок живлення взагалі було вбудовано в підставку. Логічно, якщо він тут лише свій особливий. І в підсумку маємо вже щось схоже на простеньку паяльну станцію. Але там його так якось встановлено, що з жала припій може капнути безпосередньо на плату блока живлення.

В сухому залишку виріб цікавий. Але якщо вже змиритись з тим що це буде щось на кшталт компактної станції, то є інший варіант. 

YIHUA 982V, або те ж саме під назвою WEP 982V

Той рідкісний випадок, коли в житті воно так само красиве як і на картинці з аліекспрес. Що ми тут маємо. 

Це така типу маленька станція під жала c245. Звісно, повноцінною станцією це назвати не можна. Бо тут, наприклад, не можна від’єднати ручку і замінити на іншу. Вона тут мертво з’єднана зі станцією. Як, до речі, і мережевий кабель живлення. Ну і крутилки нема :).

З налаштувань є лише можливість калібрувати температуру жала. Регулювання температури можливо безпосередньо на ручці й на самій підставці. Температура «сліпу» — 200 градусів. Перехід зі «сліпу» до стендбаю – 5 хвилин. Все. Ну і звісно, вона миттєво переходить в сліп, як тільки ручка опиняється в підставці.

І вона виявилась дуже зручною в користуванні. А ця ось гумка яка закриває зону для очищення жала — це просто геніальне інженерне рішення.

Бо ось, наприклад, як виглядає моя підставка при, тому що я це роблю дуже обережно…

Ну і при всьому цьому, фізично вона займає місця навіть трохи менше ніж мій паяльник в підставці.

Тому якщо у вас є великий стіл де вона знайде собі постійне місце — це, як на мене, блискучий варіант для роботи. Та ще й за такі смішні гроші.

Ну і звісно колись же повинен початись розділ «але…».

Але у мене, на жаль, не великий стіл, на якому співіснують ще монітори та купа інших різних речей. І який перетворюється на дроно-майстерню здебільшого на вихідних, а потім знов треба все прибрати та зробити з нього звичайне робоче місце. І тут портативний паяльник не прив’язаний дротами до підставки й розетки, який можна просто як ручку прибрати в шухляду, був би максимально зручним. І я його поки ще шукаю, хоча і маю ще один цікавий варіант.

Висновки

Якщо вам здається корисним те, щоб ваш маленький портативний паяльник миттєво переходив в сплячий режим, як тільки ви припиняєте їм користуватись, і якщо ви не можете відмовити собі в бажанні мати саме таку річ, то ось які у вас на сьогодні є варіанти:

Alientek T65

Плюси:

  • Дуже непогано зроблений сам по собі.
  • Зручне керування, дуже вдала трикутна форма.
  • Сенсор дотику розташовано грамотно під індикатором.

Мінуси:

  • Дивний алгоритм автокалібрування сенсора дотику іноді призводить до невпевненої його роботи.
  • Ну і купити версію саме з сенсором дотику, а не гіроскопом буде складно, бо вона вже не виробляється.

Нонейм T12

Плюси:

  • Сенсор дотику працює чітко, паяльник миттєво уходить в сліп як тільки ви його відпускаєте. Додатково в налаштуваннях є можливість регулювання його чутливості.
  • Дуже бюджетний девайс.

Мінуси:

  • Дуже бюджетний девайс.
  • Деякі моменти в керуванні паяльником виглядають не дуже зручно.
  • Жала старенького стандарту T12. Хоча, як на мене, то більше такий собі “іміджевий” мінус. Бо насправді ними доволі зручно працювати попри їх довжину. Та й 8 Ом то не така велика біда, бо 50 Вт які він на них видає більш ніж достатньо для великого кола робіт. До того ж такі жала коштують копійки і бувають всіх мислимих форм і розмірів.

WEP 892V

Плюси:

  • За 35 баксів ви отримуєте просту, але якісну, зручну, компактну і навіть красиву станцію. Тобто паяльник разом з джерелом живлення.
  • Перемикання в сліп при потраплянні ручки в підставку працює ідеально. Ваші жала будуть жити вічно.
  • Сучасні низькоомні жала c245.

Мінуси:

  • Мабуть, головне тут лише те, що в контексті розмови про портативний пристрій, це все ж вже станція, а не маленький паяльник який можна покласти в кишеню і заживити від павербанка.
  • 60 вт потужності. Цього більш ніж достатньо насправді. Але така потужність не розкриває повністю потенціал низькоомних жал. Ну воно не заважає, але ж ви знаєте що можна більше і живете з цим ).

Ну і є насправді ще один варіант. Трохи вже з розділу «зроби сам», але який попри це може стати тим самим втіленням мрії. Це шишка, в яку можна встановити датчик Холла. Для нього навіть вже є розпаяне місце на платі та підтримка в ironOs. І треба буде лише додати в підставку магнітика. Датчик вже їде. Але це все вже буде наступна історія.