Як перемогти у грі в довгу

З переходом війни у затяжну фазу нагальніше стає питання трансформації сил оборони та суспільства для гри в довгу.
Одночасне потрапляння великої кількості вчорашніх цивільних у військо, призвело до перекочовування заразом: навичок, досвіду та методів, якими вони володіли. Що є каталізатором змін і беззаперечно позитивним моментом, безвідносно причин.

Щоб перемогти у війні на виснаження потрібна сталість підтримки: людьми, грошима, ресурсами.

Наразі ЗСУ — не тільки найбільший роботодавець в Україні, а й найбільший фандрайзер.
Якщо всі сили оборони — це материнська компанія, то далі йде безліч розгалужень і представництв. Від великих: Збройні Сили України, Національна Гвардія України (котрі взагалі належати до різних міністерств МО та МВС відповідно), різних родів видів військ всередині, до маленьких: бригад, полків, окремих підрозділів.

Звісно з певною специфікою, але розвивається рекрутинг. Як на рівні збройних сил так і окремих підрозділів відкриваються рекрутинг центри. Використовуються ейчарські пайплайни, воронки рекрутингу. З пошуком, співбесідою, оффером і супроводом людини протягом всього процесу (хантингом, якщо мова про людину з іншого підрозділу).

Також кожний підрозділ має свою айдентику, легенду, медійні прояви, які формують бренд роботодавця і допомагають конкурувати за людей. Бригади давно використовують різні маркетингові інструменти. Хтось має свої команди всередині, зібрані з військовослужбовців з відповідним досвідом, хтось залучає цілі агенції. Хтось поєднує ці два підходи: частину робіт робить власними силами, частину віддає на аутсорс.

Відео потрібно не тільки для підтвердження знищення супротивника та отримання Є-балів. Контент — необхідна річ для залучення людей, донатів і не тільки. Якщо в тебе немає медіа проявів — тебе ніхто не знає, відповідно ти не існуєш. Такі вже суворі реалії. Голодні ігри.

Майже в кожному підрозділі окрім офіційної пресслужби є неофіційні речники, публічні військовослужбовці — амбасадори. Вони дають інтерв’ю, коментарі, а також використовують свої соціальні мережі для закриття зборів чи залучення людей до війська.

Як я вже казав, в довготривалій війні важлива сталість підтримки. І її можуть забезпечити ком’юніті. Є ком’юніті великих благодійних фондів: Повернись Живим, фонда Сергія Притули, Петра Порошенка. Є фонди менші — наприклад KOLO, організований айтішниками початково для цільової авдиторії айтішників. Наскільки я пам’ятаю, перші реалізували модель постійної «підписки на благодійність», котру надалі впровадили й інші. Не можна не згадати Сергія Стерненка і його спільноту, котра нещодавно оформилась у фонд. Тощо.

Наразі стали популярними різні секретні чати. Це можуть бути як чати конкретних людей (секретний чат Павла Петриченка) так і чати патронів якихось проєктів (Бігус, Телебачення Торонто тощо).

Стосовно волонтерських рухів ініційованих та координованих конкретними бригадами — треба згадати Тиловиків Азову. Це ком’юніті займається допомогою тільки одному підрозділу — Азову.

Взагалі така точковість може зіграти в плюс. Адже ти не розпорошуєш допомогу і купляєш потроху багатьом, що в підсумку навіть не відчується, а можеш помогти достатньо невеликому колу військовослужбовців, але на їхньому відтинку це стане вирішальним.

Саме тому я пишу цей текст. Мене звуть Павло Панфілов. У війську я з 2023, одразу був пов’язаний з дронами, мав поранення. Наразі — головний сержант взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем 39 окремої бригади берегової оборони (колишня 126 бригада ТрО) 30 корпусу морської піхоти.

Це наша бригадна лабораторія майстерня по дронах. До армії я робив різні цікаві проєкти. Мені доводилось багато всього організовувати, знайомитися, спілкуватися, домовлятися, вирішувати проблеми, шукати гроші, продавати. А часто виходить, що якщо ти щось добре робив у цивільному житті, то неминуче будеш це робити й у військовому.

В принципі я роблю що і робив колись, хіба що більше використовую «*ля». Так само є конференції, тільки не айтішно-маркетингові, а miltech. Так само шукаю людей, правда тепер вони дійсно будуть «робити світ краще завдяки технологіям».

Зараз моя ціль створити спільноту патронів, які будуть допомагати підрозділу. Потрібна допомога на посильну суму, але постійно. У спеціальному чаті, я буду розповідати про наші здобутки (без зайвої чи чутливої інформації), роботу, давати звіти без перевантаження (я розумію кількість щоденної інформації у сучасної людини). Також за бажання можна буде поспілкуватися, поставити якісь питання (наприклад по наявним у нас посадам і аспектам мобілізації).

Тут коротка презентація, яка пояснює.
Це мій контакт в телеграмі ppanfilov. Не переймайтесь, чат патронів буде в іншому місці.