Серед матеріалів — очерет і козяча вовна.
Дослідники з Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі та Університету Заїда (Zayed University) відтворили давнє судно, відоме як човен Маган. Назва походить від цивілізації Маган, яка колись охоплювала території сучасних Оману та Об’єднаних Арабських Еміратів. Такі човни використовували для торгівлі з Месопотамією та Південною Азією.
Команда збудувала 18-метрове судно, використовуючи методи, описані на глиняній табличці 2100 року до нашої ери. Зовнішній корпус виготовили з 15 тонн місцевого очерету, зв’язаного в пучки мотузками з волокон фінікової пальми. Очерет прикріпили до дерев’яного каркаса, який складався із чотирьох різних видів деревини, та вкрили бітумом для водонепроникності. Крім того, використали шкіри тварин, козячу вовну для вітрила та риб’ячий жир як додатковий водовідштовхувальний засіб.
Будівництво здійснювали вручну з використанням традиційних інструментів, таких як долота, тесла та дерев’яні молотки. Вантажопідйомність судна — до 36 тонн.
Роберт Партезіус (Robert Parthesius), керівник програми досліджень спадщини та музеєзнавства в Нью-Йоркському університеті в Абу-Дабі, пояснив:
«Ми спиралися на різні джерела для проєктування та будівництва човна, включно з залишками бітуму давніх суден, текстовими джерелами, моделями човнів і морською іконографією».
Під час випробувань у Перській затоці човном керували еміратські моряки. Судно подолало 50 морських миль (92,6 км), досягнувши швидкості 5,6 вузла (10,4 км/год). Для підняття вітрила знадобилася команда з понад 20 осіб, оскільки в бронзову добу не було сучасних такелажних систем.
«Хоча ми не випробовували судно під час сильного вітру, воно змогло досягти швидкості понад п’ять вузлів за вітру менш як 15 вузлів, що перевершило наші початкові прогнози», — зазначив Партезіус. «Загалом керувати човном було легше, ніж ми очікували».
Джерело: Iflscience