Depositphotos
Сейсмологи з Австралійського національного університету виявили сейсмічні мікрохвилі, викликані штормами у Північній Атлантиці, що проходять через ядро Землі і досягають Австралії.
Зазначається, що результати нового дослідження поглиблюють розуміння науковцями будови нашої планети та відкривають шлях до вивчення інших об’єктів у космосі. Активність штормів, зокрема, циклонів над океаном, генерує акустичні хвилі, достатньої сили, щоб поширитись по всій планеті.
Однак у той момент, коли ці хвилі проходять через земне ядро, вони вже стають неймовірно слабкими. Для виявлення цих сигналів провідний автор дослідження Хрвоє Ткальчич та його колеги використали дві спіральні антенні решітки розмірами 50 на 50 км, встановлені у віддалених районах Австралії. Хвилі, що виникають через потужні циклони у Північній Атлантиці, проходять через рідке зовнішнє ядро і тверде — внутрішнє. Їх можна зафіксувати на території Австралії у період з грудня по лютий. Головними джерелами сигналів виступають регіони біля узбережжя Гренландії та острів Ньюфаундленд.
Дослідники намагались зафіксувати мікросейсмічний шум — слабкі коливання, викликані взаємодією океанських хвиль і земної поверхні, що діляться на P-хвилі (стискаючі), які проходять через ядро та мантію, і S-хвилі (зсувні) — які затухають у рідкому зовнішньому ядрі, однак допомагають уточнити його розміри. Цей новий метод виявлення сигналів може виявитися корисним для дослідження іншопланетних світів.
Наприклад, він може виявити ядро у екзопланет, де немає вулканів чи землетрусів. Як зазначає Хрвоє Ткальчич, цей метод дозволяє зазирнути всередину планети без необхідності буріння.
«У майбутньому ми зможемо використати енергію штормів для дослідження надр планет та кількох місяців, що мають атмосфери. Наше дослідження використовує ці мікросейсмічні явища як альтернативне джерело даних для вивчення структури земних надр під Австралією», — підкреслюють дослідники.
Аналіз виявив, що південна частина Гренландії — найактивніша зона, де шторми створюють потужні мікросейсми. Це пов’язано з глибокими океанськими западинами і сильними вітрами, які підсилюють хвилі.
Австралійські науковці планують розширити мережу антен для підвищення чутливості до цих мікросейсмічних хвиль. Вони також хочуть використати цей метод для аналізу даних з марсіанського сейсмометра InSight у рамках вивчення ядра Червоної планети.
Результати дослідження опубліковані у журналі Seismological Research Letters
Джерело: ScienceAlert