Українські можновладці опрацьовують нову модель бронювання працівників від мобілізації. На початку лютого зміни у цьому напрямі анонсував Володимир Зеленський. Офіс президента та ВРУ готують різні варіанти бронювання, але всі вони прив’язані до грошових внесків.
Ще наприкінці 2023 року в ОП почали пропрацьовувати нову модель бронювання від мобілізації. Заступник голови ОП Ростислав Шурма пропонує наступну ідею. Підприємство може забронювати лише тих працівників, обсяг сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з офіційної зарплати яких становить принаймні 6000 грн. Отже, військовозобовʼязаний має заробляти не менше 33400 грн на місяць.
ВРУ пропонує можливість бронювати співробітників незалежно від рівня їхнього окладу. Але підприємство має щомісяця сплачувати за кожного заброньованого працівника фіксований платіж. Попередньо йдеться про 20000 грн. Над законопроєктом працює голова економічного комітету ВРУ Дмитро Наталуха.
Наразі обидві ідеї перебувають на етапі обговорення. Остаточно визначитися з ними мають до прийняття у другому читанні законопроєкту про мобілізацію.
Так, концепція ОП має вже декілька варіантів. Окрім зазначеної сплати щонайменше 6000 грн ПДФО також існує інший варіант, який розглядають у президента. Пропонується враховувати не лише ПДФО, а і військовий збір та єдиний соціальний внесок. Яка сума податків потрібна для бронювання у такому разі, ще невідомо.
Парламентська концепція також має кілька варіацій. Розглядаються різні варіанти фіксованої ставки додаткового платежу розміром від 6000 грн до 30000 грн. Однак, 20000 грн – це мінімальна зарплата одного військового, тому саме на цій сумі зупинився економічний комітет. Зазначається, що забронювати за таким механізмом можна буде лише 50% військовозобов’язаних зі штату. Такий підхід може додатково принести в бюджет від 203 млрд грн до 520 млрд грн, підрахували в економічному комітеті.
Нині бронювання працівників доступне лише підприємствам, які мають статус критично важливих. Цей перелік затверджується на рівні КМУ. Отже, нинішня модель підходить далеко не кожному бізнесу. Водночас підприємці вимагають зрозумілих принципів бронювання, які стосуються всіх компаній.
«Будь-яка система краще, ніж те, що зараз», – каже засновник мережі «Молоко від фермера» Тарас Мороз.
Можливість бронювання дасть змогу зберегти спеціалістів у країні та повернути тих, хто виїхав, впевнений засновник KAN Development Ігор Ніконов. В його компанії є 30-50 ключових працівників, на яких тримається компанія. Наприклад, головний інженер, головний спеціаліст з електроніки, вентиляції, менеджери проєктів тощо. Саме їх насамперед готовий бронювати Ніконов. Йому ближче парламентська концепція, яка запроваджує додатковий щомісячний внесок за працівника, хоча вона й вимагає більших витрат.
Цю ж концепцію підтримує й керівник мережі магазинів «Аврора» Тарас Панасенко. Він каже, що є спеціальності з невисокою зарплатою, але вони вкрай важливі для компанії. Хоча може буде важко пояснити колективу, чому бронюють саме цього працівника, а не іншого.
Водночас концепцію ОП з прив’язкою до суми сплачених податків із заробітної плати підтримують у мережі «БРСМ-Нафта», оскільки вона більш зрозуміла та прозора з погляду корупційної складової. Малий і середній бізнес також більше схиляється до цього варіанта, оскільки для невеликих компаній щомісячні додаткові платежі за одного працівника – це занадто дорого. Наприклад, для виходу на експортні ринки потрібні відрядження для працівників за кордон. П’ятеро чоловіків – це 600000 грн за пів року, що невеличка компанія не потягне.
Представники бізнесу також пропонують гібридний підхід. Компанії, які мають критичне значення для економіки, бронювали б працівників за критерієм сплачених від їх заробітних плат податків, а інші – через додаткові платежі. Також пропонується ранжувати внески на бронювання працівників залежно від галузі.
Попри розбіжність у думках, підприємці погоджуються: країні потрібні чіткі та зрозумілі правила бронювання, які дозволять знайти баланс між потребами армії та економіки, і щоби підприємства змогли зберегти ключових людей у своїх галузях.
Джерело: Forbes