Економічне бронювання від мобілізації в законопроєкті №15237: плати або служи в резерві

В Україні готують нову модель бронювання від мобілізації  військовозобов’язаних. Законопроєкт №15237 “Про справедливе бронювання та участь у обороні”, ініціатором якого став Максим Заремський (“Слуга народу”), пропонує змінити сам підхід до відстрочки від мобілізації. Нагадаємо, минулого тижня депутати говорили про відстрочку від мобілізації за гроші та скорочення кількості критичних підприємств.

Зараз система бронювання переважно працює через постанови Кабміну. Через це навколо неї регулярно виникають суперечки щодо прозорості та однакових правил для всіх. Новий документ пропонує закріпити ключові критерії вже на рівні закону.

Як змінює бронювання від мобілізації законопроєкт №15237

Автори ініціативи хочуть відійти від моделі, де заброньований працівник фактично повністю звільняється від участі в обороні. Натомість пропонується інший підхід: людина може залишатися в економіці, але водночас брати участь у підтримці оборони держави.

Законопроєкт передбачає зміни до статті 25 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Категорії осіб, підстави для бронювання та строки відстрочки хочуть визначати виключно законом, а не урядовими рішеннями. Це означає, що змінювати правила стане складніше, адже нові критерії доведеться проводити через голосування у Верховній Раді.

Документ також забороняє безстрокове бронювання. Статус заброньованих планують регулярно перевіряти, щоб люди й надалі відповідали вимогам закону.

Окрему увагу законопроєкт приділяє участі заброньованих у забезпеченні оборони. Автори пропонують три варіанти такої участі:

1. Робота на об’єктах критичної інфраструктури. Йдеться про енергетику, транспорт, оборонну промисловість та інші стратегічні сфери.
2. Служба в резерві. Людина зможе працювати на цивільній роботі, але повинна буде проходити підготовку та бути готовою до швидкого залучення у разі потреби.
3. Цільові внески на оборону. Фактично це модель так званого економічного бронювання, коли компанія або сам працівник сплачують визначений внесок на потреби Сил оборони.

Також законопроєкт передбачає створення державного Реєстру заброньованих осіб. Дані працівників критичної інфраструктури хочуть частково приховати, щоб не розкривати інформацію про конкретні підприємства. Це пов’язано з ризиками ракетних ударів і шпигунства.

Автори документа вважають, що цільові внески можуть дати додаткові кошти на закупівлю зброї та фінансування армії. Крім цього, вони очікують зменшення напруги між військовими та людьми, які працюють у тилу.

Водночас у законопроєкті поки залишаються відкриті питання. Наприклад, невідомо, яким буде розмір внесків і як саме організують службу в резерві без зупинки роботи підприємств. Також поки немає деталей щодо захисту Реєстру від кібератак та доступу до даних.

Після можливого ухвалення закону Кабмін матиме три місяці на підготовку нових правил та технічної бази для запуску системи.

Джерело: Судово-юридична газета