Depositphotos
Науковці у новому дослідженні виявили, що видобуток золота у Південній Америці робить відновлення дощових лісів Амазонії неможливим.
Дослідники встановили, що видобуток золота не тільки руйнує грунт, а також висмоктує усю вологу з нього, утримуючи тепло. У таких екстремальних умовах молоді саджанці просто не можуть рости.
«Це всеодно, що намагатись виростити дерево у духовці», — зазначає співавтор дослідження, професор наук про Землю та досліджень навколишнього середовища в Коледжі літератури, мистецтв та наук Дорнсайф при Університеті Південної Каліфорнії, Джош Вест.
На території Амазонії видобуток золота призводить до вирубки 10% дощових лісів і ці показники продовжують зростати. Площа земель, які використовуються для видобутку золота, зросла вдвічі з 2018 року через стрімке підвищення цін на дорогоцінний метал. За оцінками станом на 2023 рік, площа видобутку золота в Амазонії складала 13 тис. кв км.
Внаслідок цього температура грунту підвищується до 60°С. Шар сухого піску вже досягає кількох метрів. Природна регенерація грунту стає практично неможливою.
У рамках дослідження науковці проаналізували дві закинуті ділянки видобутку корисних копалин в регіоні Мадре де Діос на південному сході Перу. Для видобутку корисних копалин на цих ділянках використовували драги — плавучі технологічні установки з видобувним та збагачувальним устаткуванням для видобутку копалин з під шару води.
Ці установки використовували великі обсяги води для викачування осаду та піску з русел річок та струмків у пошуках частинок золота. За словами провідної авторки дослідження Абри Етвуд, такі драги змивають верхній шар грунту, багатий на глину та поживні речовини. Після цього ландшафт стає пустельним в оточенні піщаних насипів заввишки до 7 метрів.
Науковці використали дистанційне зондування, аналіз електричного опору — метод, що дозволяє визначити, наскільки легко волога переміщається через ґрунт, вимірювання властивостей ґрунту та тепловізійні камери для оцінки впливу гірничодобувної промисловості на землю. Виявилось, що відходи гірничодобувної промисловості працюють на кшалт сита, дозволяючи воді просочуватись набагато швидше, ніж в первинних лісових грунтах. Швидкість просочування води сягала 15 м на день, тоді як у лісі вона складала усього 0,074 м на день.
В результаті цього у грунті зберігається набагато менше вологи і більше тепла. Це погіршується відсутністю тіні внаслідок вирубки дерев, що робить практично неможливим зростання нових. Пересаджені саджанці просто помирають у таких умовах. Оцінюючи масштаби катастрофи, дослідники з’ясували, що у період з 1980 року по 2017 рік на цій території вирубали 950 кв км тропічного лісу.
«Поточний ландшафт у районах всмоктуючого видобутку, де ми працювали, забезпечує дуже мало з погляду екосистемних послуг, крім видобутку золота. Втрата довкілля також вплине на довгострокове біорізноманіття», — пояснює Абра Етвуд.
Дослідники натомість пропонують низку конкретних заходів з перепроєктування ландшафту та покращення утримання води у районах, які постраждали від видобутку корисних копалин. Вони пропонують заповнити водою висохлі пруди, з яких вівся видобуток корисних копалин для відновлення рівної місцевості. Це дозволить наблизити коріння дерев до грунтових вод, збільшить утримання вологи та стимулюватиме регенерацію рослин. Після цього необхідно буде відновити верхній шар грунту.
Між тим Абра Етвуд прогнозує, що ці заходи зіштовхнуться зі значними фінансовими, логістичними та політичними труднощами. Незаконний видобуток золота впливає на багато регіонів Амазонії, включаючи Перу, Бразилію, Суринам та Гайану.
Результати дослідження були опубліковані у журналі Communications Earth & Environment
Джерело: LiveScience