Вид на гору Олімп, де видно широку ділянку тонкого льоду. Зображення: ESA/DLR/FU Berlin
Раніше вважалось, що в цьому регіоні (еквівалент тропікам на Землі) водяного льоду немає, тож останнє відкриття має докорінно змінити моделювання майбутніх місій з дослідження Марса.
Космічні кораблі Європейського космічного агентства (ESA), спочатку ExoMars Trace Gas Orbiter, а потім Mars Express, помітили водяний лід на екваторі Марса, а саме у Фарсіді — найбільшому вулканічному регіоні Червоної планети.
Фарсіда містить 12 вулканів і може похизуватися найвищою в усій Сонячній системі вершиною Олімп — 29,9 км заввишки (у 2,5 раза вища за Еверест).
«Ми думали, що навколо екватора Марса не може утворитися іній, оскільки поєднання сонячного світла та тонкої атмосфери підтримує відносно високу температуру як на поверхні, так і на вершині гори — на відміну від того, що ми бачимо на Землі», — сказав Адомас Валантінас, докторант Бернського університету, Швейцарія.
Морозні плями з’являються лише на кілька годин до сходу сонця, а коли світло потрапляє на екватор — випаровуються. Попри те, що цей іній доволі тонкий (товщина еквівалентна товщині людського волосся — приблизно одна сота міліметра), він покриває величезну територію кожного з вулканів. За розрахунками дослідників, такого обсягу вдосталь, щоб заповнити водою приблизно 60 олімпійських басейнів (111 мільйонів літрів води).
Кожен з вулканів, на яких помітили замерзлу воду, містить глибокі западини на вершинах — так звані кальдери, які утворюються як камери магми під час вивержень. Команда вважає, що дивний спосіб циркуляції повітря над регіоном Фарсіда створює певний мікроклімат в цих кальдерах, який відрізняються від клімату, в якому розташовані інші вулкани, і саме він сприяє утворенню інію.
«Вітри рухаються вгору по схилах гір, приносячи відносно вологе повітря від поверхні до більшої висоти, де воно конденсується й осідає у вигляді інею», — пояснює головний дослідник місії ExoMars Trace Gas Orbiter Ніколас Томас.
Томас додав, що іній, який команда помітила на вершинах вулканів Марса, здається, осідає в затінених областях кальдер, особливо в регіонах з нижчими температурами.
Адомас пояснив, що є кілька причин, чому цей іній на екваторі Марса досі не було виявлено:
«По-перше, нам була потрібна орбіта, яка дозволить спостерігати за місцем розташування рано вранці. У той час як два орбітальні апарати ESA – Mars Express і TGO – мають такі орбіти і можуть проводити спостереження в будь-який час доби, багато інших агентств замість цього синхронізовані з Сонцем і можуть вести спостереження лише в другій половині дня. По-друге, відкладення інею пов’язане з холоднішими марсіанськими сезонами, що робить вікно для його виявлення ще вужчим».
Дослідження команди було опубліковано в понеділок (10 червня) в журналі Nature Geoscience (через Space.com).