TARS3D/Aditya Sripada
Американські науковці з Університету Карнегі-Меллона створили роботизовану систему TARS3D, здатну як ходити, так і котитися.
На створення власної версії робота TARS з фільму Крістофера Нолана “Інтерстеллар” інженерів-робототехніків Адітью Шрипаду та Абхішека Уоррієра надихнула його універсальність та незвичайна конструкція, що нагадує банкомат. Вони також випустили дослідження на основі реального переміщення своєї розробки.
Їхня наукова робота опинилась серед фіналістів премії Майка Стілмана за видатні доповіді на 24-й конференції IEEE RAS Humanoids Conference у Сеулі, Олімпіаді з досліджень у галузі гуманоїдної робототехніки. TARS3D — роботизована система з чотирма незалежно поєднаними телескопічними блоками, які миттєво трансформуються у форму, що нагадує букву X.
Блоки 1 та 3 обертаються вперед, а 2 та 4 — назад. Робот має вигнуті накладки у верхній та нижній частині кожного модулю, які замінюють йому ноги. Шріпада і Уоррієр стверджують, що це перший робот, що імітує TARS, який може як ходити, так і котитися.
Розробники стверджують, що хоча значна частина досліджень у сфері локомоції роботизованих систем зосереджена на біомімікрії, роботи лише виграють від використання не антропоморфних форм. TARS3D здатен ходити, подібно до прообразу з фільму, хоча і трохи невпевнено, однак набагато краще він перекочується. Це досягається завдяки трьом обертальним та чотирьом призматичним незалежним рухам з використанням машинного навчання та оптимізації для виявлення ходи, яка не піддається аналітичному аналізу.
Автори зазначають, що використовували алгоритми глибокого навчання з підкріпленням під час моделювання. Шріпада і Уоррієр з’ясували, що “біотрансцендентна морфологія” TARS3D відкриває шлях до великої кількості раніше невідомих способів руху. Поки що робот працює тільки від розетки.
“TARS3D – це мобільний модуль, який перекочується для переміщення та переступає, коли шлях переривається через перешкоди. На складах, заводах та об’єктах інфраструктури він швидко переміщається коридорами, потім переступає через проміжки між палетами, кабельні лотки, грати, краї сходів і кабельні траншеї, щоб дістатися датчиків, перевірити інвентар або провести інспекцію, додаючи при необхідності оснащення та налаштування контакту”, — розповідає про ймовірне застосування робота Адітья Шрипада.
Його розміри — усього 25 см, а вага — 990 г. Він складається з надрукованих на 3D-принтері компонентів і достатньо малий та легкий, щоб вміщуватись на столі. У підсумку розробники планують випробувати його на різних типах поверхонь.
Джерело: New Atlas
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.