Житель Монреалю роками намагався притягнути Google до відповідальності за видачу у пошуку, що містить посилання на пост, який хибно звинувачує його у педофілії. Наклеп, за його словами, зруйнував його кар’єру. Тепер пошуковик має сплатити позивачеві $500 000. Верховний суд Квебеку ухвалив, що Google покладався на помилкове тлумачення канадського закону, відхиляючи прохання цієї людини видалити посилання.
«Google у різний спосіб ігнорував позивача: казав йому, що нічого не може зробити, казав, що може видалити гіперпосилання у канадській версії своєї пошукової системи, але не в американській, проте потім дозволив їй знову з’явитися у канадській версії після 2011 року після рішення Верховного суду Канади з непов’язаної справи про публікацію гіперпосилань».
Позивачу було надано анонімність протягом усього судового розгляду. Google було наказано не розкривати жодну інформацію, що ідентифікує його, через цю справу протягом 45 днів. Компанія також повинна видалити усі посилання на наклепницький пост в результатах пошуку, доступних для перегляду у Квебеку.
Суддя схарактеризував досвід позивача у боротьбі з Google за збереження власної репутації як «кошмар наяву». Через відмову Google видалити наклепницькі посилання ця людина «виявилася безпорадною в сюрреалістичній та болісній сучасній онлайн-екосистемі, оскільки він пережив темну одіссею, щоб видалити наклепницькі пости з публічного звернення».
В ухвалі суду позивач названий «відомим бізнесменом» як у Сполучених Штатах, так і в Канаді, який колись був на «вершині світу комерційної нерухомості». Він виявив наклепницьку публікацію у квітні 2007 року, коли «загуглив» себе. Потому кілька клієнтів відмовилися вести з ним справи після серії сприятливих зустрічей, що раніше мали місце.
Позивач виявив, що сайт RipoffReport.com опублікував повідомлення у квітні 2006 року, хибно заявивши, що він шахрай і «засуджений за розбещення малолітніх у 1984 році». Засновник цього вебсайту відмовився видалити повідомлення та зажадав надати докази того, що бізнесмен ніколи не звинувачував у скоєнні злочину. Суддя назвав запит вебсайт “кафкіанською зворотною вимогою довести свою невинність”.
Згодом позивач дізнався, що вже надто пізно подавати до суду на видалення поста RipOffReport. За законами Канади позов має бути поданий протягом одного року з моменту появи публікації, незалежно від того, коли жертва дифамації побачить публікацію.
Не зумівши видалити оригінальне повідомлення, чоловік звернувся до Google, щоб принаймні зробити його менш доступним для виявлення. Протягом багатьох років Google ходив так чи інакше ухилявся, іноді виконуючи прохання про видалення, а іноді відмовляючи у них – посилання у пошуку продовжували з’являтися знову. Друзі бізнесмена свідчили, що він втратив бізнес через те, що потенційні клієнти гуглили його ім’я. Одному з його синів довелося дистанціюватися від батька, бо він працював у сфері нерухомості.
Після того, як було подано позов, Google спочатку стверджував, що відповідно до статті 230 Закону США про пристойність у комунікаціях компанія не несе відповідальності за сторонній контент та не зобов’язана видаляти посилання. Вказавши на угоду про вільну торгівлю між Канадою, США та Мексикою, Google припустив, що закон Квебеку, який вимагає від компаній видаляти незаконний контент, як тільки вони дізнаються про його існування, не застосовуватиметься тому, що він суперечить розділу 230.
У новому процесі суддя не поділяв логіку Google, але також зауважив, що пошуковик відмовився видалити посилання, «сумлінно вважаючи», що за законом йому дозволено ігнорувати запити цієї людини. Хоча ця конкретна справа була на стороні позивача, суддя не вважає, що вона здатна викликати інші прецеденти.
«Ця справа порушує безпрецедентні питання в законодавстві Квебеку про відповідальність такої компанії, як Google, яка надає послуги інтернет-пошуку, за надання користувачам своєї пошукової системи наклепницького інтернет-повідомлення, зробленого третьою стороною, що з’явилося на сайті ще однієї третьої сторони, попри те, що її повідомлено про те, що вона полегшує доступ до незаконної діяльності, а саме до контенту, що дискредитує. Однак висновок суду у цьому рішенні про відповідальність з боку Google не відкриває шлюзів для позовів щодо дифамації проти неї чи інших інтернет-посередників».
Замість спочатку початкової суми $6 млн позивачу було присуджено $500 тис. компенсації моральної шкоди після доказу того факту, що посилання в пошуку на публікацію зашкодило його бізнесу.
Джерело: Ars Technica