The NASA/ESA Hubble Space Telescope has determined the size of the largest icy comet nucleus ever seen by astronomers. This image sequence shows how the nucleus of Comet C/2014 UN271 (Bernardinelli-Bernstein) was isolated from a vast shell of dust and gas surrounding the solid icy nucleus. On the left is a photo of the comet taken by the NASA/ESA Hubble Space Telescope's Wide Field Camera 3 on 8 January 2022. A model of the coma (middle panel) was obtained by means of fitting the surface brightness profile assembled from the observed image on the left. This allowed for the coma to be subtracted, unveiling the point-like glow from the nucleus. Combined with radio telescope data, astronomers arrived at a precise measurement of the nucleus size. That's no small feat from something roughly 4.8 billion kilometres away. Though the nucleus is estimated to be as large as 135 kilometres across, it is so far away it cannot be resolved by Hubble. Its size is derived from its reflectivity as measured by Hubble. The nucleus is estimated to be as black as charcoal. The nucleus area is gleaned from radio observations.
Космічний телескоп «Хаббл» рано списувати з рахунків. У березні цього року стало відомо, що завдяки його роботі виявлено найдальшу зірку – Earendel.
Тепер «Хаббл» допоміг визначити розміри найбільшого крижаного ядра комети. Діаметр становить приблизно 135 км у поперечнику. Ядро гігантської комети C/2014 UN271 (Бернардінеллі-Бернштейна) приблизно в 50 разів більше, ніж у більшості відомих комет. Його маса оцінюється в приголомшливі 500 трильйонів тонн, що у 100 000 разів перевищує масу типової комети.
Гігантська комета знаходиться від нас на відстані 4,8 мільярда кілометрів. І летить із швидкістю 35 000 км на годину від краю Сонячної системи. Але вона ніколи не наблизиться до Сонця ближче, ніж на 1,6 мільярда км, що трохи далі, ніж відстань до планети Сатурн. І це буде не раніше 2031 року.
«Хоча розмір ядра оцінюється в 135 кілометрів у діаметрі, воно знаходиться так далеко, що «Хаббл» не може його розрізнити. Його розмір отримано з допомогою вивчення здібності віддзеркалення, виміряної «Хабблом». Ядро чорне, мов вугілля. Площа ядра визначається за радіоспостереженнями», — зазначили у Європейському космічному агентстві (ESA).
У NASA повідомили, що попереднім рекордсменом була комета C/2002 VQ94 із діаметром ядра близько 96 км. Вона була виявлена в 2002 році в рамках проекту дослідження навколоземних астероїдів (LINEAR).
«Ця комета — буквально вершина айсберга серед багатьох тисяч комет, які надто невиразні, щоб їх можна було побачити у віддалених частинах Сонячної системи. Ми завжди підозрювали, що ця комета має бути великою, бо вона настільки яскрава навіть на такій великій відстані. Тепер ми підтверджуємо, що це так», — сказав Девід Джуїтт, професор планетології та астрономії Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі. Анхелес (UCLA) та співавтор нового дослідження у The Astrophysical Journal Letters.
Комета C/2014 UN271 виявлена астрономами Педро Бернардинеллі та Гері Бернштейном на архівних зображеннях, отриманих під час дослідження темної енергії в Міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо в Чилі. Її вперше завдяки щасливому випадку спостерігали в листопаді 2010 року, коли вона знаходилася на відстані 4,8 млрд км від Сонця. З того часу комета Бернардинеллі-Бернштейна інтенсивно вивчається за допомогою наземних та космічних телескопів.
Складність виміру цієї комети полягала в тому, що важко розділити, де її тверде ядро, а де — величезна пилова кома. Тому «Хаббл» лише розрізняє яскраві спалахи світла на місці розташування ядра. Потім команда дослідників зробила комп’ютерну модель навколишньої коми та скоригувала її, щоб вона відповідала зображенням «Хаббла». Потім світіння коми видалили, щоб побачити лише зіркоподібне ядро. Після вчені порівняли отримані дані про світимість з більш ранніми радіоспостереженнями ALMA («Атакамські великі антенні грати міліметрового діапазону») в Чилі. Ці об’єднані дані обмежують діаметр та здатність віддзеркалення ядра. Нові виміри «Хаббла» схожі на ранні оцінки розміру ALMA, але припускають темнішу поверхню ядра.