У квітні 2022 року космічний апарат втратив зв’язок із наземною станцією через тривале затемнення – а після, як припускають інженери, не зміг відновитися через те, що закінчилося паливо. Місія MOM тривала 8 років (що значно більше запланованого), надавши вченим чимало корисних даних про марсіанську поверхню, атмосферу та екзосферу.
Космічний апарат Mars Orbiter Mission було запущено 5 листопада 2013 року. Після завершення 300-денної міжпланетної подорожі він вийшов на марсіанську орбіту 24 вересня 2014 року. Обладнаний п’ятьма науковими корисними навантаженнями на борту, він за 8 років місії надав безліч корисних даних про особливості марсіанської поверхні, морфології, а також марсіанської атмосфери та екзосфери.
Голова Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Шрі С. Соманатх розповів, що місія допомогла дати розуміння про склад кількох газів у марсіанській екзосфері, кількісно визначила висоту, на якій марсіанська атмосфера має перехід від режиму, багатого CO2, до режиму, багатого на атомарний кисень, протягом місцевого вечора. MOM також приписують відкриття “надтеплових” атомів Argon-40 у марсіанській екзосфері, що трохи підштовхнуло вчених до розгадки одного з потенційних механізмів витоку атмосфери з Марса.
Спостереження за марсіанською пиловою бурею за допомогою космічного апарату допомогло зрозуміти динаміку руху пилу на планеті, а також потенційний механізм виходу з марсіанської атмосфери. А дані про оптичну товщину атмосфери, надані MOM, та подальші дослідження показали наявність підвітряних хмар над південною стіною долини Марінер.
Космічний апарат MOM вперше сфотографував зворотний бік Деймоса, одного з природних супутників Марса, створив атлас планети за допомогою кольорової камери на борту місії, зафіксував зміни марсіанських полярних крижаних шапок, виміряв явне альбедо Марса, яке вказувало на “віддзеркалюючу” здатність поверхні Марса. Місія також дала можливість класифікувати зсуви планети.
Основна мета місії полягала в тому, щоб перевірити технологію, необхідну для міжпланетних досліджень, і використовувати її інструменти для вивчення як поверхні Марса, так і атмосфери з орбіти. Апарат MOM був обладнаний кольоровою камерою, тепловим інфрачервоним датчиком, ультрафіолетовим спектрометром для вивчення дейтерію та водню у верхніх шарах атмосфери Марса та мас-спектрометром для вивчення нейтральних частинок у зовнішніх шарах марсіанської атмосфери. MOM також мав датчик, призначений для пошуку метану, молекули, яка, якщо вона є, може означати, що життя колись існувало на Червоній планеті. ISRO поки що не розкрила результати роботи цього інструменту.
Незважаючи на завершення роботи, світ, як і раніше, потребує даних Mars Orbiter Mission. На даний момент понад 7200 користувачів зареєструвалися для завантаження даних MOM з порталу Індійського центру даних космічної науки (ISSDC), виконано близько 27 000 завантажень наукових даних. Серед зареєстрованих користувачів близько 400 є користувачами із 50 різних країн.
MOM була першою міжпланетною місією Індії і зробила ISRO лише четвертим космічним агентством, яке вийшло на орбіту Червоної планети. Апарат Mars Orbiter Mission був розрахований на шестимісячний термін служби, проте прожив на марсіанській орбіті близько восьми років, перш ніж втратив зв’язок із наземною станцією через тривале затемнення у квітні 2022 року. Під час національної наради ISRO сказано, що після затемнення в апараті швидше за все закінчилося паливо, що завадило йому відновитися, а також оголошено, що він не підлягає відновленню і місія Mars Orbiter Mission добігла кінця.