Останніми роками з’явився тренд на «буксири», що доставляють невеликі супутники на визначені орбіти. Ці мініатюрні космічні апарати забезпечують так звану «останню милю» і особливо корисні для супутників, які запускаються в рамках спільних місій і прагнуть досягти іншої висоти або нахилу, ніж інша частина корисного навантаження ракети.
Однак ці космічні транспортні засоби від D-Orbit, Momentus, Launcher та деяких інших, зазвичай призначені для супутників масою від кількох десятків до кількох сотень кілограмів. Бракувало більшого космічного буксира, який би міг виводити більші супутники на більш віддалені орбіти. Саме цей ринок має намір обслуговувати новий космічний корабель Helios, побудований компанією Impulse Space, передає ArsTechnica.
Діаметром трохи менш як 5 метрів, Helios може поміститися в обтічник ракети SpaceX Falcon 9. За словами засновника і виконавчого директора Impulse Space Тома Мюллера, основна ідея в тому, щоб дати змогу недорогій ракеті Falcon 9 запускати великі супутники в геостаціонарний простір:
Ми, по суті, додаємо третій ступінь до середньої ракети-носія. Вона виконує більшу частину того, що буде робити Falcon Heavy, за набагато менші гроші.
Мюллер був одним із засновників SpaceX і провідним розробником двигунів Merlin, якими оснащуються ракети Falcon. Однак, за його словами, апарат Helios призначений для польотів на будь-якому космічному транспортному засобі середньої або великої вантажності, щоб збільшити його можливості. Наприклад, Helios призначений для виведення на геостаціонарну орбіту супутників вагою до 4 тонн, якщо запускатися ракетою Falcon 9, і до 5 тонн, якщо ракетою Terran R компанії Relativity.
Наразі для середніх і великих супутників існує два способи прямого виведення на геостаціонарну орбіту. Замовник може купити запуск ракетою-носієм Falcon Heavy або ракетою-носієм Vulcan компанії United Launch Alliance, що коштує досить дорого, ймовірно, приблизно вдвічі дорожче, ніж один запуск ракетою-носієм Falcon 9. Або ж супутник можна запустити ракетою-носієм середнього класу і вивести на перехідну орбіту до геостаціонарного простору, що потребує потужної бортової силової установки, до 5 млн доларів на ксенон або інше паливо, а також шість-вісім місяців втраченого доходу під час підйому на орбіту.
Ми пропонуємо дістатися туди за день, за набагато меншу ціну, ніж будь-який з цих варіантів.
— сказав Мюллер.
Helios працюватиме на одному з «найнадійніших космічних двигунів», під назвою Deneb. Він не поступається старовинному двигуну RL-10 виробництва Aerojet і матиме тягу 67 кН, а також працюватиме на рідкому кисні й рідкому метані. За словами Мюллера, зараз компанія будує компоненти двигуна Deneb і розпочне випробування в березні. Космічний апарат Helios має дебютувати у 2026 році.