За своєю вагою вона перевершує Юпітер у шість разів.
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба (JWST) зробив прямий знімок нової планети, яка виявилася холодним газовим гігантом у системі Епсилон Індіанця, розташованій лише за 12 світлових років від Землі.
Цей супер-Юпітер розташований на відстані, що у 20–40 разів перевищує відстань між Землею та Сонцем. Зірка Епсилон Індіанця A, навколо якої обертається планета, є помаранчевим карликом, меншим і холоднішим за Сонце. Через це температура на поверхні планети, яку назвали Епсилон Індіанця Ab, становить приблизно 0°C, що значно холодніше за розпечені «гарячі Юпітери», які часто трапляються в екзопланетних дослідженнях.
Спостереження стали можливими завдяки унікальним можливостям JWST. Оскільки система розташована лише за 12 світлових років від нас, вона стала ідеальним об’єктом для прямого спостереження. Проте яскравість зірки могла завадити виявленню планети. Для розв’язання цієї проблеми науковці використали Mid-Infrared Instrument (MIRI) з коронографом — інструментом, який створює штучне затемнення зірки, даючи побачити те, що інакше було б приховано її сяйвом.
Елізабет Меттьюс (Elisabeth Matthews), провідна авторка дослідження з Інституту астрономії Макса Планка (MPIA), зазначила:
«Ми були в захваті, коли зрозуміли, що зафіксували зображення нової планети. На наш подив, яскрава пляма, яка з’явилася на знімках MIRI, не відповідала очікуваному положенню планети. Попередні дослідження правильно ідентифікували планету в цій системі, але недооцінили масу цього газового гіганта та його орбітальну відстань».
Науковці ретельно перевірили, чи справді виявлений сигнал належить планеті, а не більш віддаленому фоновому об’єкту. Лейндерт Бугаард (Leindert Boogaard), співавтор дослідження, підтвердив, що ймовірність того, що сигнал походить від позагалактичного джерела, дуже низька.
Наразі вчені припускають, що в атмосфері планети присутні вуглецеві молекули, такі як метан і вуглекислий газ, або ж хмари. Подальші спостереження за допомогою JWST дадуть змогу отримати детальнішу інформацію про клімат і хімічний склад планети.
Томас Геннінг (Thomas Henning), співавтор дослідження, висловив надію на проведення спектрального аналізу планети, щоб отримати докладнішу інформацію про її атмосферу. Меттьюс додала, що в майбутньому планують спостереження за іншими найближчими планетарними системами для пошуку холодних газових гігантів, які могли уникнути виявлення раніше.
Наукова стаття, в якій обговорюються результати дослідження, опублікована в журналі Nature.
Джерело: Iflscience