Випускники китайських університетів використовують штучний інтелект, щоб обійти детектори ШІ / Depositphotos
Виявляється, аби довести, що твій текст не писав штучний інтелект — треба просто звернутись за допомогою до штучного інтелекту.
Китайські студенти почали панікувати з наближенням моменту перевірки дипломних робіт, оскільки місцеві університети посилили боротьбу зі штучним інтелектом, і активно використовують детектори для виявлення згенерованих текстів. Проблема полягає у тому, що подекуди ці інструменти навішують ярлик «створено ШІ» на тексти, які дійсно писали люди — і студентам доводиться до неможливого «спрощувати» свої роботи, чи навіть (парадокс) звертатись за допомогою до ШІ, аби він зробив текст «більш людським».
Студентка старшого курсу факультету німецької філології Сяобін розповіла сайту Rest of World, що за тиждень до здачі дисертації отримала повідомлення від університету про обов’язкову перевірку всіх робіт на детекторі ШІ — будь-який текст, який позначать як створений ШІ на 30%, буде відхилено.
Сяобін не хвилювалася, оскільки сама написала роботу на 16 сторінок, використовуючи ChatGPT та DeepSeek лише для редагування кількох абзаців. Утім для того, аби впевнитись у своєму успіху, дівчина заплатила близько 70 юанів ($10) на одній із платформ, аби перевірити текст. На її великий подив, половину дисертацію було позначено як таку, що створив штучний інтелект.
«Весь цей процес здавався мені абсурдним… Я почуваюся як невинна людина, яку тягнуть на шибеницю», — каже Сяобін.
Наразі понад 10 китайських університетів, включно з провідними Фучжоу, Сичуаньським та Цзюцзянським, встановили обмеження на присутність тексту, згенерованого ШІ, у роботах студентів до 15–40%. Вимога є обов’язковою для дипломних робіт, а порушення може принести незалік чи навіть виключення.
Студенти скаржаться у соцмережах, що взагалі ніколи чи рідко використовували ШІ і отримали подібний до Сяобін результат у тестах. Дехто намагається спростити свої роботи, перетворюючи початково хороші тексти на незграбні та дитячі; коли ж ручне редагування не спрацьовує молодь звертається за допомогою до ШІ. Фактично, рішення університетів лише підштовхнуло студентів до використання технології.
Варто зазначити, що ідеального інструменту для виявлення ШІ не створили й досі — китайські навчальні заклади здебільшого покладаються на детектори, розроблені Китайською національною інфраструктурою знань (CNKI) та технологічними компаніями Wanfang Data та Chongqing VIP, які давно продають інструменти для виявлення плагіату. Однак деякі з цих платформ також пропонують послуги зі зменшення кількості плагіату за допомогою штучного інтелекту, щоб допомогти студентам обійти перевірки, створюючи таку собі «петлю прибутку».
Наразі існують кілька основних способів, якими користуються студенти для того, щоб обійти детектори: є платформи, які пропонують «чисто людське переписування», що обійдеться приблизно у $100; і власне дешевші чатботи, які можуть замінити деякі слова та синтаксис. Інша студентка Деде з провінції Фуцзянь заплатила близько 500 юанів ($70) репетитору, який пообіцяв ручне редагування — бал для ШІ знизився, але сам текст місцями став незв’язним з неправильно витлумаченими термінами чи недоречними символами.
«Було настільки очевидно, що вона використала інструмент ШІ для редагування моєї роботи, замість того, щоб переписати її самостійно», — каже Деде, вказуючи на одну помилку: репетиторка змінила посилання «три ножі» (традиційну прикрасу для волосся, яку носили жінки Фуцзянь) на «трилезні інструменти», що, погодьтеся, звучить безглуздо.
Інша студентка сказала, що сервіс за допомогою ШІ змінив слово «напівпровідник» у її роботі на «0,5 провідника».
Щодо Сяобін, то вона взялася сама переробляти власноруч написаний текст, міняючи місцями слова чи речення. Зрештою допоміг трюк зі зміною крапок на коми — присутність ШІ одразу знизилась з 50% до 20%.
«Таке відчуття, ніби тебе карають за те, що ти пишеш занадто добре», — каже дівчина, яка зрештою успішно здала дисертацію, позначену університетом як на 2% створену ШІ.