Майбутнє виробництва чипів: 3D-друк на рівні атомів дає рекордну площу поверхні

Американські дослідники з Корнелльського університету розробили новий процес 3D-друку, який може покращити характеристики надпровідників.

Зазначається, що розроблений процес 3D-друку відкриває нові можливі для виробництва надпровідників. На думку розробників, ця технологія буде перспективною у областях, які вимагають великої кількості ресурсів, наприклад, у квантових обчисленнях.

Команда надрукувала на 3D-принтері чорнило з сополімеру та неорганічних частинок на поверхні. Після цього це чорнило нагрівали, перетворюючи його на те, що розробники назвали “пористим кристалічним надпровідником”.

У найменшому масштабі нагрівання призвело до того, що атоми перебудувались у кристалічну гратку. Ще до початку нагрівання структура була посилена частинками більшого розміру, надрукованими на 3D-принтері з того самого чорнила. У результаті було отримано кристалічну структуру з рекордною площею поверхні для надпровідникового з’єднання.

Групою дослідників керував професор Ульріх Візнер з кафедри матеріалознавства та інженерії. Досягнення стало результатом майже 10-річної важкої роботи. Отримання матеріалу із рекордною площею поверхні для надпровідникового з’єднання може змінити підхід до розробки іншого обладнання, зокрема, квантового. 

Процес все ще знаходиться на ранній стадії розробки і в даний час обмежений кристалічним нітридом. Однак команда передбачає, що його можна використовувати і для металевих з’єднань, таких як нітрид титану, що забезпечить аналогічну площу поверхні, але при інших властивостях матеріалу.

Нещодавно ми писали, що японські дослідники з Нагойського університету подолали технологічні труднощі із використанням оксиду галію у напівпровідниках.

Між тим американські дослідники з Массачусетського технологічного інституту виявили у графіті унікальний надпровідник, який одночасно діє як магніт.

У той же час британські дослідники отримали докази існування третього класу магнетизму — альтермагнетизму. Відкриття дозволить створювати швидкісні магнітні накопичувачі та полегшити розробку надпровідників.

Результати дослідження опубліковані у журналі Nature

Джерело: Tom’sHardware