Unsplash
Міжнародна федерація діабету офіційно визнала 5 тип цієї хвороби окремою формою захворювання.
Під загальною назвою «діабет» медики розуміють не менше десяти різних видів цього захворювання. Їх не так просто відокремити один від одного.
Зокрема, діабет першого типу виникає внаслідок аутоімунного захворювання, коли імунна система помилково атакує клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін. На відміну від інших типів, ця форма діабету пов’язана з генетичною схильністю та такими тригерами, як віруси та інфекції. Найбільш поширеним наразі способом лікування є довічні ін’єкції інсуліну для зниження рівня глюкози у крові.
Діабет другого типу є найбільш поширеним видом цієї хвороби. Він пов’язаний з надлишковою вагою, недостатньою фізичною активністю або генетичною схильністю. Цей тип хвороби виникає через недостатнє вироблення підшлунковою залозою інсуліну, або ж набуття клітинами стійкості до дії цього гормону (інсулінорезистентність).
Серед поширених методів лікування діабету цього типу — підвищення вироблення організмом інсуліну, або ж прийом препаратів, що підвищують чутливість клітин до інсуліну, наприклад, метформіну. Зміна образу життя також впливає на боротьбу з цим типом діабету. За результатами досліджень було встановлено, що дотримання дієти, яка обмежує споживання їжі 800 калоріями на день протягом року, допомогло позбавитись діабету другого типу 46% учасників.
Гестаційний діабет може розвинутись у жінок під час вагітності, зазвичай у період між 24 та 28 тижнями. Він спричинений гормональними змінами, які знижують чутливість організму до інсуліну. Серед факторів ризику, надлишкова вага, спадковість, або ж народження великої дитини під час попередньої вагітності.
До більш рідкісних форм діабету відносять неонатальний діабет, що проявляється у ранньому віці, внаслідок того, що деякі генетичні зміни впливають на вироблення інсуліну. Діабет зрілого віку у молодих, або Моді, виникає в пізнішому віці і пов’язаний із генетичними змінами. Існує кілька змін генів, деякі з яких впливають на те, як клітини підшлункової залози сприймають цукор, інші впливають на розвиток підшлункової залози.
Діабет типу 3c виникає внаслідок пошкодження підшлункової залози. Він також може розвинутись після панкреатиту (запалення підшлункової залози).
У людей із муковісцидозом також підвищений ризик розвитку діабету. Це називається діабетом, пов’язаним із муковісцидозом. Ризик збільшується з віком і зустрічається дуже часто: приблизно у третини людей із муковісцидозом до 40 років розвивається діабет.
Визначений як діабет 5 типу, це вид захворювання пов’язаний із хронічним недоїданням у ранньому віці. Найчастіше хворі на нього зустрічаються у дуже бідних країнах. По всьому світу на цю форму діабету хворіє близько 20-25 млн людей. Люди із цим типом діабету мають дуже низький індекс маси тіла, їхня підшлункова залоза не здатна виробляти достатньої кількості інсуліну. Через відсутність правильного харчування у дитинстві, підшлункова залоза у хворих могла не розвинутись нормально. Низькобілкова дієта під час вагітності або у підлітковому віці призводить до поганого розвитку підшлункової залози.
Джерело: The Conversation; ScienceAlert