Depositphotos
Американські дослідники з’ясували, що натуральні полімери, отримані з бамії та пажитника, вкрай ефективні для очистки води від мікропластику.
Натуральні рослинні екстрати бамії та пажитника ефективно вловлюють частинки мікропластику і здатні видаляти до 90% його з морської, прісної та грунтових вод. У ранніх експериментах дослідницька група під керівництвом Раджані Шрінівасана досліджувала властивості екстрактів бамії, пажитника та тамаринда. Виявилось, що ці натуральні полімери вловлюють частинки мікропластику, змушуючи їх злипатися та осідати на дно.
Для отримання полімерів дослідники замочували нарізані стручки бамії і змішане насіння пажитнику у контейнерах з водою на ніч. Розчинені екстракти вилучались і засушувались у порошки. Ці порошкові екстракти містили полісахариди, які є природними полімерами.
Початкові випробування продемонстрували, що найбільш ефективно вловлює мікропластик один грам будь-якого порошку на літр води.
Ці полімери продемонстрували значно більшу ефективність, ніж синтетичний полімер поліакриламіду, що використовується для очистки стічних вод. Дослідники також перевірили ефективність рослинних екстрактів бамії та пажитника на реально забрудненій мікропластиком воді.
Для цього вони зібрали зразки з водойм по всій території штату Техас і перевірили в лабораторії. Ефективність видалення пластику з води залежала від джерела, з якого були взяті зразки. Зокрема, екстракт бамії видаляв до 80% мікропластику з морської води, пажитника — 80-90% мікропластику з грунтових вод, їхня суміш — до 77% мікропластику з прісної води. На думку дослідників, різна ефективність полімерів з бамії та пажитника викликана тим, що кожен зразок води містив різні типи мікропластику, різних форм та розмірів.
«Використання цих рослинних екстрактів при очищенні води дозволить видалити мікропластик та інші забруднюючі речовини, не вносячи додаткових токсичних речовин до очищеної води, знижуючи довгострокові ризики для здоров’я населення», — переконує Раджані Шрінівасан.
Результати дослідження опубліковані у журналі ACS Omega
Джерело: SciTechDaily