Науковці офіційно визнали новий вид психічного розладу: страх, що вас замінить ШІ

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Cureus і поміченим Futurism, працівники дедалі частіше страждають від дистресу, викликаного постійним страхом бути заміненими ШІ. Ситуація стала настільки серйозною, що потребує власного терміна. І його знайшли — AIRD.

Наразі немає великої кількості доказів того, що впровадження ШІ призвело до значних втрат робочих місць. Але воно спричинило значну кількість розмов про скорочення, і це, схоже, реально позначається на людях. Дослідники пропонують назвати цю нову, сучасну тривожність “AI replacement dysfunction” або AIRD. Автори визначають її як “нову, запропоновану клінічну конструкцію, що описує психологічний та екзистенційний дистрес, який можуть переживати люди, стикаючись із загрозою або реальністю втрати роботи через штучний інтелект (ШІ)”.

Стан супроводжується кількома поширеними симптомами, включно з тривожністю, безсонням, депресією та плутаниною ідентичності, “що може відображати глибші страхи щодо власної значущості, мети та майбутньої працевлаштовуваності“. Це також може призводити до того, що люди стикаються з додатковими викликами, такими як психіатричні розлади та зловживання психоактивними речовинами.

Тривожність через ШІ безумовно є реальною. Недавнє опитування Reuters/Ipsos показало, що 71% респондентів занепокоєні тим, що ШІ “назавжди залишить занадто багато людей без роботи“. Дослідження Pew Research виявило, що понад половина американців хвилюються щодо того, як ШІ на робочому місці вплине на їхню зайнятість, і більшість людей із низьким та середнім рівнем доходу вважають, що ШІ погіршить їхні кар’єрні перспективи в майбутньому. Інше дослідження показало, що люди, які працюють у сферах, особливо вразливих до автоматизації, частіше повідомляють про підвищений рівень стресу та інших негативних емоцій.

І хоча напрочуд небагато скорочень насправді було безпосередньо пов’язано з ШІ (попри те, що багато компаній використовували ШІ як прикриття для ширших звільнень), здається, що шкода все ж завдається робочій силі — зокрема щодо посад початкового рівня. Працівникам на початку кар’єри значно складніше знайти роботу, що принаймні частково можна пояснити більшою готовністю компаній передавати таку працю ШІ. Але реальність така, що економіка перебуває у складному стані незалежно від впровадження технологічних інновацій, а компанії, які розробляють ШІ, виграють від наративу про те, що їхні моделі здатні виконувати роботу на рівні людини. Тож чути про те, що ШІ забирає вашу роботу, фактично неминуче — незалежно від того, реальна ця загроза чи ні.

Хоча AIRD ще не є визнаним клінічним діагнозом, дослідники створили рамкову модель для його виявлення, включно зі скринінговою анкетою, покликаною допомогти клініцистам виявляти потенційні симптоми. Лікування цього стану визначатиме лікар, але дослідники наголошують на когнітивно-поведінковій терапії та інших методах когнітивної реструктуризації, щоб “допомогти пацієнтам розвинути психологічну стійкість і відновити цілісне відчуття себе”.

Практичний підхід до скринінгу AIRD включає використання специфічних питань під час стандартних оцінок психічного стану, які дозволяють виявити приховані переживання, пов’язані зі змінами на робочому місці та впливом ШI. Наприклад, клініцисти можуть запитувати про нещодавні зміни в професії, ставлення людини до автоматизації, а також про її емоційні реакції на майбутнє кар’єрне життя — це допомагає розкрити глибший контекст тривоги й невпевненості. У документі також пропонується спеціальна анкета для скринінгу AIRD, що включає питання про побоювання втрати роботи через ШІ, відчуття застарілості навичок, уникання новин про автоматизацію та емоційне занепокоєння через зміну професійного ландшафту. Хоча цей інструмент ще не валідований клінічно, він може стати основою для систематичного виявлення симптомів, пов’язаних із AIRD, в терапевтичній практиці.

Дослідники пропонують конкретні практичні підходи для роботи з людьми, які демонструють симптоми AIRD. Зокрема, вони описують терапевтичні стратегії, такі як мотиваційне інтерв’ювання, наративна терапія, перебудова професійної ідентичності та адаптаційні техніки, які допомагають пацієнтам поступово переосмислити свій життєвий шлях та відносини до праці у світі, де технології швидко змінюють вимоги до професій. Автори також підкреслюють важливість ролі психіатрів і психологів не лише в індивідуальній терапії, але й у ширшому соціальному контексті — шляхом участі у формуванні політик, освітніх програм та суспільних ініціатив, які могли б зменшити психологічні наслідки технологічних змін для працівників. Такий підхід розглядається як частина стратегій “системного рівня” — не тільки лікування симптомів, але й попередження їх виникнення.

У висновках автори наголошують, що AIRD може стати критичною проблемою для галузі психічного здоров’я, що вимагає подальших досліджень. Вони застерігають, що поява таких станів, як реакція на технологічні збурення робочого ринку, може зростати зі стрімким поширенням автоматизації, тому системи охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення повинні бути готові не лише до технічних змін, а й до психологічних наслідків, які вони спричиняють.

Джерело: Gizmodo.com