Depositphotos
НБУ заборонив платіжні послуги мобільного застосунку Trustee Plus, який фактично виконував функції криптогаманця.
Цей сервіс дозволяв переказувати кошти без відкриття рахунку, виконувати платіжні операції та працював як фінансовий сервіс. Литовська фірма Trustee Global UAB мала відкрити філію в Україні та отримати дозвіл на таку діяльність, чого не сталося. Власне тому НБУ визнав її діяльність незаконною, адже без офісу й ліцензії компанія не мала права надавати фінансові послуги в країні.
Фактично P2P-сервіс працював як “обмінник”: можна було поповнити криптогаманець і вивести гроші у гривнях. Для цього були потрібні лише карткові реквізити інших користувачів. На заборону НБУ вже відреагував засновник Trustee Global UAB Вадим Груша. За його словами, компанії “вдалося переконати НБУ в тому, що більшість зауважень до діяльності застосунку є необґрунтованими”.
“І все ж рішення НБУ створює негативний прецедент для всього крипторинку, фактично забороняючи P2P-взаємодію між користувачами. Також НБУ робить безпідставні припущення щодо роботи єврових балансів у застосунку Trustee Plus”, — додає він.
Груша наголосив, що компанія виконує операції з криптоактивами, до яких у НБУ немає зауважень. А роботу з фіатними активами забезпечує “польський партнер Quicko, яка ліцензована в ЄС та надає послуги резидентам ЄС”. Він також запевняє, що активи користувачів у безпеці.
“Для клієнтів Trustee Plus нічого не змінюється: реєстрація нових користувачів в Україні була припинена 22 травня. Послуги на території ЄС надаються у строгій відповідності до законодавчої бази Європейського союзу”, — стверджує засновник компанії.
Додамо, що Trustee Global UAB офіційно внесена до литовського реєстру як оператор обміну віртуальних валют та депозитарних гаманців. Україна залишається головним ринком компанії: сайт сервісу тут відвідують найбільше, а застосунок стабільно входив у топ-20 категорії “Фінанси” в App Store і Google Play. Сервіс активно позиціювався як простий спосіб роботи з криптою.
Контекст ширший: в Україні ринок криптоактивів досі чекає на чітке регулювання. Верховна Рада у вересні ухвалила в першому читанні законопроєкт №10225-д про легалізацію віртуальних активів. У ньому прописане оподаткування: загальна ставка 18% + 5%, але протягом першого року після виведення у фіат діятиме пільгова ставка 5%. Хто саме стане регулятором — НБУ чи НКЦПФР — ще не вирішено. Друге читання може відбутися вже в листопаді. Водночас голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев різко відкидає криптовалюти як платіжний засіб.
Джерело: НБУ
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.