Цьогорічними лавреатами Нобелівської премії з хімії стали Сусуму Кітагава, Річард Робсон та Омар М. Яґі за дослідження в області металорганічних каркасів.

Сусуму Кітагава з Кіотського університету провів низку видатних досліджень металорганічних каркасів у період з 1997 по 2009 рік. Він першим встановив, що координаційні полімери можуть мати пористу структуру. До цього вважалось, що їхня структура щільна. Кітагава продемонстрував, як ці пористі структури можуть всмоктувати молекули газу. Згодом японський вчений також провів низку важливих досліджень в області пористих кристалів, які мають властивість змінювати структуру під впливом зовнішніх сил.

Річард Робсон — австралійський науковець з Університету у Мельбурні. Ще у 1989 році Робсон першим синтезував пористий координаційний полімер. Він також передбачив, що в результаті подальших експериментів ці структури можна зробити значно стійкішими. Його передбачення підтвердились за результатами подальших досліджень Сусуму Кітагави.

Омар М. Яґі — уродженець Йорданії, який згодом емігрував до США. Нині він працює у Каліфорнійському університеті в Берклі. Ягі вважається засновником нового напряму, що отримав назву ретикулярної хімії. Вона об’єднує молекулярні елементи в стійкі пористі кристалічні каркаси. Науковець розвинув концепцію контрольованого синтезу матеріалів на молекулярному рівні, проклавши шлях до створення металорганічних каркасів з передбачуваною структурою.

Наразі металорганічні каркаси використовуються у технологіях зберігання водню й метану. MOF застосовують також для вловлювання та зберігання CO₂. Ці конструкції використовують для розділення газових сумішей, а також як фільтри та сорбенти у водоочисних системах.

MOF використовуються для створення сенсорів та детекторів. М’які металорганічні каркаси здатні відкривати або закривати пори під впливом зовнішніх чинників, що дозволяє керувати поглинанням і вивільненням речовин.

У 2024 році лавреатами Нобелівської премії з хімії стали Девід Бейкер, Деміс Гассабіс і Джон М. Джампер за досягнення у вивченні білків. Бейкер створив нові типи білкових молекул, а Гассабіс і Джампер — розробили модель штучного інтелекту AlphaFold.

У 2023 році Нобелівською премією з хімії були нагороджені Моугі Бавенді, Луїс Брус та Олексій Єкімов за створення частинок настільки малих, що їхні властивості визначаються квантовими явищами. Ці частинки назвали квантовими точками, які наразі мають велике значення в нанотехнологіях.

Ми вже писали, що Нобелівську премію з фізики цьогоріч присудили Джону Кларку, Мішелю Девору та Джону Мартінісу за відкриття ефектів макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі.

Джерело:  Комітет Нобелівської премії