Облік замість думскролінгу: зумери намагаються перестати безкінечно гортати стрічки

Зумери, які втомилися від безкінечного doomscrolling — нав’язливого гортання новин і соціальних мереж — почали фіксувати, що саме вони читають, дивляться чи слухають. Таким чином вони намагаються повернути контроль над своєю увагою та довести, що здатні зосереджуватися на чомусь довше, ніж на коротких відео у TikTok.

У TikTok, Instagram і Substack користувачі публікують щотижневі списки книг, фільмів, подкастів і довгих статей, які вони спожили. Часто ці підбірки виходять під заголовком на кшталт: “медіа, які я спожив цього тижня замість doomscrolling”. Паралельно з цим стрімко зростає популярність сервісів для каталогізації медіа — платформ, де можна відстежувати, що саме ти читаєш або дивишся. Загалом, вести облік прочитаних книг або переглянутих фільмів — не нова ідея. Наприклад, сервіс Goodreads існує з 2006 року, а люди вели записи у звичайних блокнотах задовго до появи цифрових платформ. Але сьогодні ця практика отримала новий сенс: вона стала усвідомленою альтернативою безкінечному скролінгу.

Однією з популярних авторок такого формату стала 22-річна студентка Марія Паула Колменарес, яка живе в Італії. Вона веде розсилку на Substack під назвою Instead of Doomscrolling (“Замість doomscrolling”), де щотижня публікує список прочитаних і прослуханих матеріалів. У її блогу вже понад 448 тисяч підписників. Ідея з’явилася після того, як вона провела літні канікули майже не випускаючи телефон із рук. Вона пояснює, що раніше люди могли сісти й спокійно подивитися годинне відео на YouTube, але сьогодні персоналізовані стрічки соціальних мереж постійно відволікають увагу. Відео з тегом “instead of doomscrolling” набирають сотні тисяч переглядів. У них зумери діляться книгами, статтями або подкастами, які вони обрали замість бездумного прокручування стрічки. За словами Колменарес, відстеження власного медіаспоживання змушує її бути уважнішою:

Тренд на “медіа замість doomscrolling” збігся зі зростанням популярності платформ, де можна каталогізувати контент. Наприклад: сервіс для фільмів Letterboxd має понад 27 млн користувачів, тоді як рік тому їх було близько 17 млн; основна аудиторія платформи — люди віком 18-35 років; сервіс для книг Goodreads у 2023 році мав понад 150 мільйонів користувачів. Монополія Goodreads призвела до появи нових альтернатив — наприклад The StoryGraph та Fable. Засновниця StoryGraph Надія Одунейо повідомила, що сервіс, запущений у 2019 році, досяг 5 мільйонів реєстрацій на початку 2026 року. За її словами, платформа допомогла багатьом людям повернути любов до читання. Деякі користувачі розповідають, що раніше читали одну книгу на рік, а тепер — 60, 70 або навіть 80 книг.

Для частини користувачів облік медіа — це не лише спосіб знайти нові рекомендації. Джад Есбер, засновник сервісу Shelf, пояснює, що людям цікаво розуміти себе через те, що вони читають або дивляться. За його словами, споживання медіа стає своєрідним інструментом самопізнання. Втім, деякі критики вважають, що ця тенденція може бути просто новою формою перформативності в соцмережах. Адже публічні списки прочитаних книг або переглянутих фільмів можуть перетворитися на ще один спосіб демонструвати свій культурний капітал. Проте для Марії Колменарес цей проєкт мав реальні наслідки поза інтернетом. Вона каже, що завдяки цьому стала більше читати, почала знову вести щоденник, повернулася до творчих занять.

Чому фіксація прогресу працює? Психолог Томас Вебб із Шеффілдського університету проаналізував 138 досліджень, у яких людей випадково розділяли на дві групи: ті, хто відстежував прогрес у досягненні цілей, і ті, хто цього не робив. Результат показав, що люди значно частіше досягали цілей, коли фіксували свій прогрес або ділилися ним з іншими. Саме тому, на думку дослідника, публічне ведення списків прочитаних книг або переглянутих фільмів може підвищувати мотивацію читати й дивитися довгий контент.

Джерело: Business Insider