Суд скасував апеляцію користувачів проти збереження OpenAI чатів з ChatGPT. Фото: кадр з фільму «Я, робот», Depositphotos
На початку червня 2025 року суд зобов’язав OpenAI «безстроково» зберігати історію запитів до ChatGPT (включно з видаленими чатами) з метою мати потенційні докази у позовах про порушення авторських прав — рішення, цілком очікувано, спровокувало спротив зі сторони самої компанії й користувачів, які подали апеляції.
У травні суддя Она Вон, яка й прийняла це суворе рішення, відхилила перший запит, а нині невдачі зазнав і другий. В останньому користувач ChatGPT на ім’я Айдан Хант заявляв, що використовує чатбот «час від часу», іноді надсилаючи OpenAI «дуже конфіденційну особисту та комерційну інформацію», а наказ Вон про збереження цієї інформації створює «загальнонаціональну програму масового спостереження», яка потенційно шкодить «всім користувачам ChatGPT», які не отримували попередження про те, що їхні видалені та анонімні чати будуть збережені.
Хант додав, що дізнався про те, що ChatGPT зберігає інформацію абсолютно випадково — натрапив на новину про судове рішення на онлайн-форумі.
Юрист групи цифрових прав Electronic Frontier Foundation Корінн МакШеррі в коментарі Ars Technica каже, що побоювання користувачів не є безпідставними, а судове рішення Вон може спричинити низку судових позовів по всьому світу, як тільки користувачі будуть належним чином поінформовані про нього.
«Наказ про розкриття інформації сам по собі створює реальні ризики для конфіденційності користувачів і є прецедентом для багатьох інших судових позовів по всій країні. І він символізує ширшу проблему: чатботи зі штучним інтелектом відкривають ще один вектор для корпоративного стеження, особливо якщо користувачі не мають реального контролю над тим, що відбувається з їхніми історіями чатів та записами».
Хант закликав суддю переглянути наказ, з урахуванням анонімних чатів з чутливою інформацією, й тих, що включать обговорення медичних, фінансових, юридичних та особистих тем, які не мають жодного стосунку до претензій про авторське право.
Вон не погодилась з апеляцією і наголосила в черговому рішенні, що не перевищила повноваження, а її наказ неможливо тлумачити як такий, що дозволяє масове спостереження.
«Користувач не пояснює, як судовий наказ про зберігання документів, який керує сегрегацією та зберіганням певних приватних даних приватною компанією для обмежених цілей судового розгляду, є або може бути «”загальнонаціональною програмою масового спостереження”», — пише Вон. «Це не так. Судова влада не є правоохоронним органом».
Юристи тим часом кажуть, що «це лише питання часу, коли правоохоронні органи та приватні позивачі почнуть звертатися до OpenAI, щоб спробувати отримати історії/записи чатів про користувачів для різноманітних цілей, так само, як вони вже роблять це для історії пошуку, публікацій у соціальних мережах тощо».
OpenAI 26 червня надасть судді власні усні аргументи, хоча дехто сумнівається, що компанія зможе, як слід захистити приватність користувачів, оскільки вже не змогла «досить прозоро» надати інформацію, що їхні видалені чати зберігатимуться.