Туристи в одній з галерей Лувру / Depositphotos
18 жовтня з Лувру серед білого дня викрали коштовностей на $102 млн — це пограбування стало найбільшим для паризького музею з 1998 року, коли крадії забрали картину Жан-Батіст-Каміля Коро. Однак звіти про останній інцидент показують, що таких випадків могло бути ще більше, зважаючи на критичні вразливості в IT-системах закладу.
Конфіденційні документи, переглянуті французькою газетою Libération (через PC Gamer) свідчать про довгу історію вразливостей безпеки Лувру, починаючи з аудиту у 2014 році. На той час експерти Французької агенції кібербезпеки (ANSSI) запросто змогли проникнути в мережу безпеки музею, аби маніпулювати відеоспостереженням та змінювати доступ за допомогою бейджів.
“Як експертам вдалося проникнути в мережу? В першу чергу через слабкість певних паролів, які ANSSI чемно описує як “тривіальні”, — пише Бріс Ле Борнь з Libération. “Введіть “LOUVRE”, щоб отримати доступ до сервера, який керує відеоспостереженням музею, або “THALES”, щоб отримати доступ до однієї з програм, виданих… Thales”.
У 2015 році музей звернувся до Національного інституту передових досліджень у галузі безпеки та правосуддя Франції з проханням провести ще один аудит, який тривав два роки. Звіт на 40 сторінок описував “серйозні недоліки” у застарілих та несправних системах безпеки, “погано керований” потік відвідувачів і ходи через дахи, до яких з легкістю можна було дістатись під час будівельних робіт.
Пізніші звіти показали, що у 2025 році Лувр все ще використовував програмне забезпечення безпеки, яке було придбане у 2003-му (на цей час не підтримується розробником) і працював на обладнанні з Windows Server 2003.
На цей час поліція вважає, що до останнього пограбування в Луврі причетні четверо осіб: троє підозрюваних вже затримані — двоє нібито викрали коштовності, інший чекав на “друзів” біля виходу з музею з моторолерами. Ювелірні коштовності досі не знайшли.
За даними правоохоронців, злодії проникли в музей через вікно на другому поверсі за допомогою драбини, забрали експонати зі скляних вітрин і вийшли тим самим шляхом. Весь процес зайняв не більше 10 хвилин і відбувався зранку, коли відвідувачі й співробітники музею були присутні в галереї.
Керівник музею Лоранс де Кар під час слухань у Сенаті Франції заявляв, що ключовим недоліком у випадку крадіжки стала нестача камер спостереження по периметру, до того ж наявні — застарілі. Репортер New York Times нарахував близько 25 камер по периметру музею та лише 5 на зовнішніх стінах. На фасаді галереї Аполлона (місце викрадення коштовностей) була камера, але вона спрямована в протилежний бік від вікна, через яке проникли злодії.
Грабіжники забрали вісім дорогоцінних ювелірних виробів, зокрема сапфірову тіару, намисто та сережку до нього; смарагдове намисто та сережки до нього; а також тіару та брошку, які носила імператриця Євгенія, дружина Наполеона III. Був і дев’ятий предмет, який поліції вдалось повернути: корону, яка містить понад 2000 діамантів та 56 смарагдів. Під час крадіжки її дещо деформували, але відновлення можливе.
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.