ШІ навпаки: дослідники завантажили "живий" мозок мухи в Матрицю і дозволили йому керувати віртуальним тілом

Штучний інтелект прагне наслідувати функції людського розуму через обчислювальні системи — синтетичне відтворення здатностей наших мозків до сприйняття, навчання та мислення. Компанія Eon Systems стверджує, що пішла зовсім іншим — зворотнім — шляхом.

У Eon Systems змоделювали 125 тис. нейронів і 50 млн синаптичних з’єднань мозку дорослої мухи‑плодової мушки (Drosophila) і дозволили їй “блукати” по віртуальному середовищу, схожому на Матрицю. У відео, яким поділився співзасновник Eon Systems Алекс Вайсснер‑Гросс, проста анімована комаха видно, як вона витягує ноги у симульованому пісочному майданчику, тре передні лапки одна об одну і використовує свій хоботок, щоб пити з маленької миски.

Це просте демонстраційне відео, але, за словами творців, має більш глибокі наслідки. Вайсснер‑Гросс стверджує, що відео демонструє те, що компанія вважає “першою у світі емульованою моделлю цілого мозку, яка породжує кілька поведінок”. Експеримент грунтується на дослідженні старшого науковця Еона Філіпа Шіу та його колег, опублікованому у Nature у 2024 році. Тоді дослідники створили повну обчислювальну модель мозку плодової мушки, щоб “вивчати властивості нейронних ланцюгів, що контролюють харчову та вичісувальну поведінки”.

Команда використала попередньо створений FlyWire connectome — проєкт Принстонського університету з повної розробки нейронної схеми мозку мушки. У попередніх дослідженнях модель передбачала моторну поведінку симульованої мушки з 95% точністю. Тепер вчені з Eon Systems з’єднали ці частини, надавши “безтілесному мозку” місце, “де рухатися”, використовуючи фізично‑симульоване тіло ­(фреймворк NeuroMechFly v2, розроблений нейроінженерами зі Швейцарського федерального технологічного інституту Лозанни).

Результатом було кілька різних поведінок, що виникають із власних динамічних нейронних ланцюгів емульованого мозку. Сенсорний вхід надходить, нейронна активність розповсюджується через повний конектом, моторні команди передаються, і фізично симульоване тіло виконує вихідні сигнали, закриваючи цикл від сприйняття до дії в повній емульованій системі мозку вперше.

Вайсснер‑Гросс зазначив, що експеримент значно розширює попередні дослідження, зокрема роботу команди DeepMind 2025 року, яка моделювала нейронні шляхи мушки за допомогою навчання з підкріпленням, а не динаміки, отриманої з конектому (повної карти нейронних зв’язків у мозку або його частині).

 

Eon Systems тепер сподівається просунути цю ідею ще далі, прагнучи спершу завершити “цифрову емуляцію мозку миші” — а зрештою “емуляцію людського масштабу”. Це дещо моторошна думка: віртуальний людський мозок робить перші кроки, що смутно нагадує, як техніки навчання з підкріпленням дозволяють паличковим фігурам навчитися ходити — від незграбного повзання до значно вправнішого бігу. Зрештою, чи далеко ми пішли від плодової мушки Eon Systems, що повзає у значно, значно більшому піщаному ящику — парадокс, який інтригував фізиків протягом десятиліть? Втім, ступінь складності питання, схоже, не бентежить Вайснер-Ґросса.

Але щоб дійти до цієї точки — якщо це взагалі можливо — компанії належить виконати колосальний обсяг роботи. Навіть мозок миші має понад 500 разів більше нейронів, ніж мозок плодової мушки, що робить завдання аналізу сенсорних сигналів, симуляції нейронної активності та надсилання моторних команд до численних частин людського тіла надзвичайно складним.

Джерело: Futurism