Значна частина фрагментів радше нагадували шматочки вугілля, аніж папір, і, як вважається, колись належала людині, на ім’я Пізон.
Сувої довгий час залишались похованими під вулканічним мулом, аж доки у 1700-х роках їх не відкопали археологи.
Помпеї — не єдине місто, яке було зруйноване виверженням Везувію у 79 році нашої ери. Давньоримський Геркуланум «обсмажило» хмарами гарячого газу, і деякі його багатства (включно з сотнями безцінних письмових сувоїв) довгий час були поховані під 20-метровим шаром вулканічного попелу.
У 1700-х роках археологи відкопали обгорілі згортки, які більше нагадували шматочки вугілля, і, як вважається, колись належали людині, на ім’я Пізон. Відкриті фрагменти допомогли вченим визначити кілька грецьких філософських текстів, у тому числі «Про природу» Епікура та твори маловідомого філософа Філодема, а також кілька латинських творів. Однак понад 600 сувоїв були настільки крихкими, що довгий час вважалися абсолютно нечитабельними.
Для розшифровки пошкоджених стародавніх згортків вчені використовують різні, але дуже обережні способи. Наприклад, у 2019-му науковці з Німеччини випробували комбінацію фізичних методів (синхротронне випромінювання, інфрачервона спектроскопія та рентгенівська флуоресценція), щоб «розгорнути» давньоєгипетський папірус. Аналіз показав, що, здавалося б, порожня ділянка насправді містила символи, написані тим, що стало «невидимим чорнилом» після століть впливу світла.
Лабораторія Брента Сілза в Університеті Кентуккі багато років випробовує метод «віртуального розгортання» для розшифровки давніх текстів. Команда поєднує цифрове сканування з мікрокомп’ютерною томографією — неінвазивним методом, який часто використовують для візуалізації раку — із сегментацією для цифрового створення сторінок, доповнених методами текстурування та зведення. Сілз для цього розробив власне програмне забезпечення Volume Cartography, яке у 2016-му вже допомогло команді «переглянути» сувій Ен-Геді, знайдений на західному березі Мертвого моря, з кількома першими віршами з книги Левіт.
Утім робота над сувоями з Геркулануму ускладнювалась тим, що вони виготовлені на основі вугілля та води (чорнило на сувої Ен-Геді містить метал, тому яскраво світиться на комп’ютерній томографії), хоча зрештою Сілз зрозумів, що КТ все-таки може знайти крихітні відмінності в текстурі, які вкажуть на ділянки папірусу з текстом, та навчив штучну нейронну мережу робити саме це. У 2019 році він перевіз два неушкоджених сувої до синхротронної рентгенівської установки поблизу Оксфорда та зробив скани з найвищою роздільною здатністю.
Щоб прочитати сувої необхідно було провести величезну роботу, яку доручили врешті-решт громадськості у межах проєкту Vesuvius Challenge — команда оприлюднила всі свої скани та код й анонсувала грошовий приз за розшифровку текстів Геркулануму.
«Ми погодилися, що краще якомога швидше це прочитати, аніж накопичувати дані», — каже Сілз.
У межах проєкту працювали близько 1500 команд, а серед них і 21-річний Люк Фаррітор з Університету Небраски–Лінкольна, який стажується в Space X. Саме хлопець зрештою розробив алгоритм машинного навчання, який виявив грецькі літери в кількох рядках згорнутого папірусу, включаючи слово πορϕυρας, що означає «пурпуровий».
«Коли я побачила перше зображення, то була шокована», — каже Федеріка Ніколарді, папіролог з Неаполітанського університету в Італії та член наукового комітету, який розглядав висновки Фаррітора.
Фаррітор отримав приз у розмірі $40 000. Головна винагорода у розмірі $700 000 надійде тому, хто першим розшифрує чотири чи більше уривків з сувоїв до 31 грудня.
Прогрес, як зазначають вчені, «надає потенційну можливість відновити текст цілого сувою», включаючи назву та автора, щоб роботи можна було ідентифікувати та датувати.
Відкриття Фаррітора вже надихнули іншого студента, єгиптянина Надера. Він використав модифіковану версію моделі машинного навчання для вивчення відокремлених фрагментів, зосереджуючись на тій самій області сувою, що й Фаррітор. Вчені вже висунули припущення щодо можливих слів, розташованих вище (ανυοντα, «досягнення») і нижче (ομοιων, «подібний»). З того часу модель Надера розшифрувала додаткові чотири з половиною колонки тексту, розділених полями, хоча не всі видимі букви розбірливі.
Джерело: Nature, Ars Technica