Depositphotos
Австралійські науковці стверджують, що смартфони, без яких важко обходитись переважній більшості сучасних людей, водночас стали нашим головним паразитом.
Як зазначають Рейчел Браун — директор Центру філософії наук і доцент філософії Австралійського національного університету, і Роб Брукс — професор еволюції Університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї, смартфони паразитують на особистому часі їхніх власників, концентрують на собі значну частину їхньої уваги та використовують персональні дані в інтересах технологічних компаній та рекламодавців.
Протягом усієї історії людства, воші, блохи, стрічкові хробаки були невід’ємними супутниками людей. Однак у наш час головним паразитом став гладкий пристрій під назвою смартфон, який викликає звикання за самою своєю природою. Біологи визначають паразита, як вид, який отримує значну вигоду від близьких стосунків з іншим видом — господарем, тоді як сам господар страждає від цього.
Смартфони радикально змінили життя людей, полегшивши його з одного боку, та зробивши багатьох заручниками нескінченного скролінгу соцмереж з іншого. Користувачі із залежністю від власних смартфонів страждають через брак сну, розрив тісних стосунків з реальністю та емоційні розлади.
Науковці наводять у приклад бактерії у кишківнику, які можуть існувати і розмножуватись лише там, споживаючи поживні речовини, які через нього проходять. Однак при цьому ці бактерії посилюють імунітет і покращюють травлення. Такі взаємовідносини називаються мутуалізмом.
Так само відносини людей зі смартфонами починались як мутуалізм, однак дуже стрімко стали паразитичними. У природі таке теж досить часто трапляється.
Низка популярних застосунків у смартфонах більшою мірою слугує інтересам компаній-виробників та рекламодавців. Ці застосунки підштовхують власників смартфонів до відповідної поведінки, змушуючи скролити сторінки соцмереж та інших платформ в інтернеті, тиснути на рекламні посилання та знаходитись у стані постійного обурення.
Інформацію про поведінку користувачів під час скролінгу використовують для подальшої експлуатації цих людей. Телефон може слугувати помічником у дотриманні розпорядку дня, допомагаючи приділяти увагу фізичним вправам, або близьким людям, але тільки з метою використати цю інформацію і ще краще підлаштуватись під власника, щоб ще ефективніше маніпулювати його увагою.
Як зазначають австралійські дослідники, еволюція демонструє, що ключовими є дві речі: здатність виявляти експлуатацію, коли вона має місце, та здатність реагувати на неї. У випадку зі смартфонами це набагато складніше.
Багато людей почали покладатись на смартфони для виконання щоденних завдань. Замість самостійного запам’ятовування фактів, вони перекладають це на цифрові пристрої. Це може призводити до негативних змін у нашому пізнанні та пам’яті. Ми залежимо від наявності камери для фіксації подій життя або просто запису того, де ми припаркували машину. Це одночасно розширює та обмежує нашу пам’ять про події.
Державні інституції та технологічні компанії намагаються ще більше поглибити залежність людей від смартфонів, пропонуючи надання послуг онлайн через мобільні додатки. Як тільки людина бере телефон, щоб отримати доступ до банківських рахунків або державних послуг, вона програє, стверджують австралійські дослідники.
Вони пропонують законодавчо обмежувати функції застосунків, які викликають звикання користувачів і подальшу залежність. Як, наприклад, в Австралії уряд заборонив неповнолітнім використання соцмереж. Окрім цього науковці закликають обмежити збір та продаж персональних даних користувачів рекламодавцям.
Матеріал був опублікований у журналі Australasian Journal of Philosophy
Джерело: The Conversation; ZMEScience