Температурні показники водної оболонки Землі почали фіксувати у 1980-х роках, і з того часу середнє значення коливалось між 19,7°C та 21°C. Однак наприкінці березня 2023 року середня температура перевищила показник у 21 градус і, здається, навіть не планує знижуватись.
Цей стрибок температури, вчені називають «екстремальним» і ось, як він виглядає на графіку у порівнянні з показниками попередніх років (виділений чорною лінією).
Роберт Роде, провідний науковий співробітник Berkeley Earth (некомерційної організації, яка збирає кліматичні дані), каже, що цього тижня температура вже на 0,2°C перевищила попередній рекорд:
«Здається, що це не багато, але для океану – навпаки. Він не нагрівається так швидко, як суша».
Як видно на діаграмі, у попередні роки в березні середня температура поверхні моря зазвичай починала знижуватись – оскільки південна півкуля Землі переходить з літа в осінь і її вкриває більша частина світових вод, ніж північну.
Температурні дані майже у режимі реального часу надходять із супутників та спеціальних океанічних інструментів, і останнім часом аномальні показники стали дуже поширеним явищем у Світовому океані.
«Майже скрізь температура вище середнього», — каже Роде. «У північній частині Тихого океану спостерігається сильна спека, яка триває вже багато місяців».
Потепління в Атлантиці може спричинити надзвичайну спеку на суші, і вона вже зараз вражає Іспанію. Океани поглинули приблизно 90% надлишкового тепла, виділеного людською діяльністю в атмосферу, але вони можуть віддавати його назад і тим самим нагрівати землю.
Колись екстремальна спека стає нормою в наш час. Нещодавно дослідники вивчили найвищі показники температури між 1870 і 1919 роками, які по суті встановлювали граничну лінію для екстремальних значень. Виявилось, що у 19 столітті лише 2% океану досягали рекордного показника, а нині з ними стикаються 57% світових вод.
Вчені ще не з’ясували, який внесок зміни клімату зробили в поточну аномалію температури поверхні моря. Але кажуть, що це довгострокова тенденція, яка почалась з 1900-х років, як можна побачити на графіку нижче.
Вищі температури океану не лише «з’їдають» масивні шельфові льодовики Антарктиди — вода розширюється при нагріванні й займає більше місця, підвищуючи рівень моря.
На карті нижче видно темно-червоні області, які показують наскільки теплі нині води Тихого океану біля Південної Америки.
Цей «прибережний Ель-Ніньйо» не пов’язаний із класичним, каже біологічний океанограф Франсіско Чавес з Науково-дослідного інституту акваріумів Монтерей Бей.
Згідно з прогнозами, ймовірність появи класичного Ель-Ніньйо до червня або липня становить 62%. Але це не точно, оскільки явище є наслідком складної динаміки атмосфери — по суті, вітру, що спрямовує теплу воду з Азії.
«Спрогнозувати справжній Ель-Ніньйо важко, оскільки атмосфера хаотична», – каже Чавес.
Однак щоразу прихід Ель-Ніньйо не обходиться без наслідків – у Перу, як правило, він створює більше опадів, а на сході, у тропічних лісах Амазонки, це може призвести до руйнівної посухи. Однак, коли явище активне у Тихому океані, в Атлантиці зменшується кількість ураганів.
Ну і звичайно підвищення тепла в Тихому океані, може підвищити глобальну температуру.
«Є шанс, що 2023 рік стане рекордно теплим. А якщо розвинеться Ель-Ніньйо, то 2024 рік перевищить його показники», — каже Роде.
Разом з тим тепліші води можуть зменшити біологічну продуктивність океану. Організми через термічний дискомфорт можуть мігрувати до холодніших вод, трансформуючи як свої колишні домашні екосистеми, так і нові, де знайшли притулок. Однак не всі можуть здійснити таку подорож – наприклад, надзвичайно чутливі до спеки корали фактично застрягнуть на місці.
Харчовий ланцюг в океані також залежить від природної циркуляції води, на яку частково впливає температура. Холодні води з глибин приносять поживні речовини, які удобрюють фітопланктон – він своєю чергою зростає на сонці й стає джерелом їжі для зоопланктону. Однак, коли вода нагрівається на поверхні, вона розшаровується, перетворюючись на свого роду «кришку, що накриває холодніші води внизу».
«Чим більша кришка, тим важче її підняти. Нагрівання океану зменшить кількість поживних речовин. І довгострокове занепокоєння полягає в тому, наскільки зростання температур змінить природні процеси, наприклад запліднення для тварин. І чи не перетвориться океан з часом на пустелю?», – каже Чавес.
Джерело: Arstecnica, Wired