Стартап із Сан-Франциско хоче розмістити ЦОД у морських вітрових турбінах

Що буде, якщо поєднати проблемні морські вітроелектростанції, зростаючі енергетичні потреби ШІ та спротив місцевих громад щодо розміщення ЦОД? Одна компанія об’єднує усі три проблеми в одне рішення: плаваючі морські дата-центри.

Одним із найбільших викликів у сфері ШІ є величезна кількість енергії, яку він споживає. Лише у 2025 році ЦОД ШІ використали 448 ТВт·год електроенергії, що приблизно дорівнює річному споживанню електроенергії в Німеччині. Прогнозують, що ця цифра подвоїться всього за 5 років. Дослідники та інженери активно шукають стійкі рішення, які зменшують залежність дата-центрів ШІ від мережі. Це зазвичай означає виробництво чистої енергії на місці. Проте навіть ці зусилля зустрічають опір. Кількість нових ЦОД у США та Європі породжує спротив місцевих громад до самих об’єктів і необхідної для них енергетичної інфраструктури. Громади турбуються про використання земель, споживання енергії та вплив на навколишнє середовище.

Компанія Aikido Technologies, що базується у Сан-Франциско, можливо, знайшла спосіб вирішити обидві проблеми одночасно, перемістивши всю операцію в море. Стартап, відомий розробкою плаваючих морських вітрових платформ, запропонував концепт під назвою AO60DC, який інтегрує велику морську вітрову турбіну, акумуляторне зберігання та модульний дата-центр в одній структурі. По суті, це гібрид вітрової турбіни та дата-центру. Замість того, щоб будувати серверні ферми на суші та прокладати довгі лінії передачі з віддалених вітрових ферм, дизайн Aikido розміщує обчислювальну інфраструктуру безпосередньо біля джерела відновлюваної енергії, поєднуючи генерацію електроенергії, обчислення, охолодження та зберігання енергії на одній плаваючій платформі.

Платформа нагадує плаваючий фундамент морської вітрової турбіни з трьома великими структурними ніжками. Всередині цих ніжок розміщені герметичні модулі дата-центрів із стійками серверів. Турбіна, встановлена зверху, виробляє електроенергію для живлення систем обчислень, а навколишня морська вода охолоджує їх. Загалом концепт виглядає елегантно просто. Проте інженерна реалізація — зовсім не проста. Система складається з великої платформи, що підтримує турбіну в центрі, з трьома ніжками, що виходять від основи башти. Кінець кожної ніжки містить баласт, який опускається приблизно на 20 метрів. Ці баласти містять баки, здебільшого заповнені прісною водою, щоб платформа трималася на певній висоті, а верхня частина кожного бака також містить зал для дата-центру потужністю 3-4 мегавати.

З трьома ніжками одна платформа може підтримувати приблизно 10-12 мегават обчислювальної потужності, переважно від 15-18 мегаватної турбіни, встановленої зверху. Акумулятори, інтегровані в конструкцію, зберігають надлишкову енергію та згладжують коливання вітру. Підключення до мережі залишатиметься резервним, але мета — працювати переважно автономно, використовуючи місцево згенеровану відновлювану енергію. Дата-центри розміщені всередині занурених ніжок конструкції, захищені сталлю та охолоджуються морем.

Система Aikido використовує пасивний первинний механізм охолодження, що передає тепло від дата-центрів через стінки сталевих баластних баків безпосередньо у навколишню морську воду, при цьому компанія стверджує, що термічний вплив на океан обмежений лише кількома метрами навколо структури. Ще однією перевагою цього рішення є те, що хоча концепт новий, усі системи та технології, необхідні для його реалізації, вже існують. Постачальники морських вітрових та нафтових і газових платформ можуть виготовляти модульні сталеві конструкції на існуючих виробничих майданчиках, а турбіну, батареї та 13 сталевих платформ можна доставити на місце для інтеграції. Зали дата-центрів також виготовляються на суші у заводських умовах, після чого піднімаються на місце під час фінальної інтеграції в порту.

Aikido очікує, що платформа досягне коефіцієнта ефективності використання електроенергії (PUE) 1,08 завдяки пасивній системі охолодження. Для порівняння, середній світовий PUE для ЦОД становить близько 1,5, тобто на кожну одиницю енергії, витраченої на сервери, ще 0,5 одиниці витрачається на охолодження та інфраструктурні накладні витрати. PUE 1,08 є винятковим і наближається до теоретичного мінімуму 1,0. Замість того, щоб починати з нуля щодо дозволів або визначення місць, компанія планує будувати на вже підготовлених основах, створених ширшою морською вітровою галуззю. Aikido має намір використовувати понад 50 гігават проблемних плаваючих вітрових майданчиків у світі, які можна негайно переобладнати для розміщення суверенних дата-центрів.

Компанія планує в перспективі побудувати морські вітрові ферми, здатні підтримувати обчислювальні потужності від 30 мегават до понад 1 гігавата. Наразі реалії скромніші. Перший прототип Aikido, одиниця потужністю 100 кіловат із відновленою турбіною Vestas V-17, має бути запущений у Північному морі біля узбережжя Норвегії до кінця 2026 року. Перший комерційний проєкт заплановано у Великій Британії з очікуваною датою запуску в 2028 році. Місце вже визначене, ведуться детальні інженерні та комерційні переговори.

Джерело: New Atlas