До 2050 року кількість смертей, які спричинили супербактерії, зросте до 10 млн щороку — що відповідатиме щорічній глобальній кількості смертей від раку.
Відкриття протимікробних препаратів (антибіотиків, противірусних, протипаразитарних та протигрибкових) на початку XX століття спричинило революцію в медицині й дало змогу майже забути про такі складні хвороби як черевний тиф та чума. Нині антибіотики активно використовують для лікування людей, худоби чи рослин — однак надмірне застосування таких препаратів та подальше поширення на довкілля може взагалі підірвати їхню ефективність.
Коли антимікробні засоби потрапляють у водойми чи ґрунт, бактерії вчаться “чинити опір” лікам, до яких раніше були вразливі.
За оцінками ВООЗ, приблизно 4,9 мільйона смертей щорічно пов’язані зі стійкістю до протимікробних препаратів (AMR). Дослідження Lancet показало, що у 2019 році 1,27 мільйона смертей — у тому числі 860 000 в Африці — були прямим наслідком стійких до ліків бактеріальних інфекцій.
“Ми зіткнулися з тихою, сповільненою пандемією, і найбільше боїмося, що AMR цілком може стати основною причиною смертності у світі”, — сказала Міа Амор Моттлі, президентка Барбадосу, на брифінгу з нагоди презентації звіту UNEP (Програми ООН з довкілля).
У звіті звертають увагу як на глобальне потепління, так і на збільшення забруднення річок, озер та інших природних водних резервуарів, які створюють сприятливе середовище для розмноження та поширення стійких до ліків патогенів. З підвищенням температури по всьому світу прискорюється розвиток стійких бактерій, а екстремальні погодні явища, такі як повені, призводять до змішування патогенів із різних джерел, посилюючи поширення резистентних бактерій у місцях, де їх раніше не було.
Особливу увагу у звіті приділяють забрудненню водойм стоками з фармацевтичного, медичного та сільськогосподарського виробництва. Часто такі води забруднені антибіотиками та іншими хімікатами, які використовуються для захисту або лікування людей, худоби та рослин. Якщо їх скидають без належної обробки — такі стоки створюють ідеальне середовище для росту та розмноження стійких до ліків бактерій і вірусів.
Зменшення використання протимікробних засобів можливе, але необхідні фінансування та планування. Дослідження 2020 року передбачало, що до 2030 року використання ветеринарних протимікробних препаратів зросте на 11,5%, однак кілька країн уже розробили успішні національні плани щодо скорочення використання протимікробних препаратів у всіх сферах.
Наразі 150 країн світу мають національні плани дій щодо AMR, але лише 40 з них реалізовано. Однак якщо розвиток і поширення супербактерій продовжуватиметься такими темпами, як зараз, сучасній медицині буде важко лікувати навіть легкі інфекції.
“Антимікробні препарати — це суперзброя. Але її ефективність під загрозою. Необережне використання цієї суперзброї збільшує появу антимікробних стійких супербактерій”, — кажуть в UNEP.
Згідно з оцінками ООН, до 2030 року побічні ефекти від AMR можуть призвести до щонайменше 3,4 трильйона доларів щорічного економічного збитку, штовхаючи ще 24 мільйони людей у крайню бідність у наступному десятилітті.
“AMR найбільше вдарить по найвразливіших категоріях. Бідність, відсутність належних санітарних умов і погана гігієна цьому сприятимуть. Ми повинні діяти негайно”, — заявила Інґер Андерсен, виконавча директорка Програми ООН з довкілля.
Джерело: UNEP, Health Policy Watch