Схоже, азійські та східноєвропейські компанії, які відкривають заводи у США, несуть туди свою «культуру виробництва». За свідченнями, американські працівники TSMC та виробника ПК EKWB зі Словенії стикаються з расизмом, хамством, понаднормовим часом, недоплатами та неправдивими звинуваченнями.
Світовий лідер виробництві чипів, TSMC отримала чи ненайбільший зиск від американського закону CHIPS у вигляді щонайменше $6,6 млрд на відкриття заводів у США. Компанія є найбільшою на Тайвані, її вартість оцінюється у $660 млрд. Однак вона відома ще й 12-годинним робочим днем та роботою на вихідних, а також жорстоким поводженням з боку керівників. Вони викликають працівників у неробочий час, погрожують звільненням за незначні невдачі тощо. Це нікого не дивує на Тайвані, але американці не звикли до подібного ставлення.
Сайт Rest of World розповідає, що американські інженери поїхали на Тайвань ще у 2021 році, щоб пройти навчання на виробництві TSMC до початку роботи двох нових заводів в Арізон. Вони були шоковані, коли побачили 12-годинний робочий день та високий тиск керівництва. Нездатність визначити пріоритетність завдань і натомість очікування шаленої інтенсивності виконання кожного з них, американці засудили як неефективне управління. Також вони отримували завдання з часовими рамками, які б не дозволяли виконувати їх без використання особистого часу.
Згодом американських співробітників повернули на фабрики в Аризоні разом із їхніми тайванськими колегами. Будівництво зіткнулося з численними затримками та відстає приблизно на рік, втім багато американців залишили TSMC ще на етапі навчання на Тайвані, а інші після повернення до США виявили, що культура роботи компанії поширилася на нові заводи.
Тайванські працівники, які звикли до таких порушень прав, і американські працівники, які звикли скаржитися або звільнятися за однакових умов, не змогли адекватно взаємодіяти. Американці скаржаться на «азійську культуру», а тайванські інженери вважають своїх колег зарозумілими та безтурботними. Конфлікт між працівниками насправді теж є «заслугою» компанії, бо спричинений умовами праці.
Компанія EKWB (Edvard Konig Water Blocks), заснована у 2003 році Едвардом Конігом, має штаб-квартиру в Коменді, Словенія. Філія в США була розташована в Сан-Антоніо, Техас, поки її офіси не закрилися минулого місяця. Фірма продає нестандартні компоненти водяного охолодження та виготовляє ПК з водяним охолодженням під брендом Fluid Gaming, а також корпоративні робочі станції Fluid Works.
Сайт PCGamesN повідомив, що колишній менеджер з розвитку бізнесу та продуктів Ден Хендерсон звинуватив компанію в расизмі. У Tom`s Hardware поспілкувалися з Хендерсоном та чотирма іншими колишніми членами команди EKCS, підрозділу компанії в США. Усі вони змалювали «хаотичну й токсичну» картину робочого місця.
Раніше кілька колишніх співробітників звинуватили EKWB у створенні ворожої робочої атмосфери, наповненої расистськими жартами та образливою риторикою в офісах компанії у Техасі. Працівники також кажуть, що фірма не платила їм за понаднормові години та що вона зіпсувала відносини з постачальниками через неодноразову затримку виплат.
Словенські менеджери неодноразово принижували американських співробітників, називаючи їх ледачими та дурними, звинувачували їх у проблемах з управлінням запасами компанії, у той час, як внутрішнє облікове програмне забезпечення компанії працювало з помилками. За словами колишнього регіонального менеджера з продажу Джемарі Серраті, співробітники часто годинами намагалися порахувати продукти на полицях, намагаючись компенсувати недоліки ПЗ. Однак менеджери у Словенії звинуватили американський персонал у крадіжці запасів, щоб пояснити проблеми.
Образлива лексика вийшла далеко за межі простого називання працівників дурними чи ледачими та переросла у відвертий расизм. Серраті, єдиний афроамериканський співробітник в офісі, розповів, що колишній колега відпускав расистські жарти, порівнюючи його з шоколадом, і кілька разів мало не вдарив його навантажувачем. Приїжджий менеджер зі Словенії також розповів Серраті расистський жарт про шоколад.
Коли не білих працівників не було, жарти могли бути ще гіршими. Інший колишній співробітник сказав, що деякі менеджери описували іспаномовних співробітників як «ледачих мексиканців».
Співробітниця описала корпоративну культуру як «хлопчачий клуб» і стверджувала, що отримувала постійну відсіч, коли намагалася застосувати будь-яку владу над своїми колегами-чоловіками. Проте їй ніхто прямо не казав, що її не слухають, бо вона жінка.
У своїй заяві керівник відділу комунікацій EK Саша Робі сказав, що компанія отримала лише два повідомлення про випадки расизму та впоралася з обома. Робі попросив усіх нинішніх або колишніх співробітників, які не повідомили про дискримінацію, заявити про це зараз.
Співробітники також кажуть, що їм не оплачували необхідні понаднормові години. Працівникам наказували працювати понаднормово аби встигнути виконати замовлення або щоб філія не отримала догану. При цьому фактичні понаднормові години у кращому випадку скорочувалися вдвічі у звітності та, відповідно, в оплаті, а частіше взагалі не враховувалися.
Хендерсон стверджує, що компанія обіцяла йому комісійні з усіх продажів у його контракті, але потім не виплатила їх. Одного разу він виставив компанії рахунок на комісію, яку йому мали заплатити, і отримав повідомлення від керівництва, у якому говорилося, що вони не вважають, що він має право на комісію, і що йому доведеться погодитися на нові умови, якщо він захоче продовжувати там працювати. В інший момент йому виплатили належну комісію, але потім компанія відмовилася платити звичайну зарплату за кілька місяців роботи, заявивши, що «випадкова» виплата комісії була замість місячної зарплати.
Саме після того, як компанія відмовилася виплатити відсутні гроші, Хендерсон вирішив зробити публічну заяву. Він стверджує, що компанія погрожувала йому судовим позовом та вимагала виплати € 70 000, якщо він не видалить свій пост у LinkedIn.
Співробітники також скаржилися на потенційно небезпечні умови на складі. Від них вимагали керувати навантажувачем, хоча ніхто в компанії не мав на це ліцензії. Складські працівники були змушені стояти на складених коробках дуже високо з ризиком падіння.
Хендерсон каже, що хотів висловитися не лише для того, щоб отримати компенсацію, на яку, як він вважає, має право, а й тому, що його колеги теж отримують шанс погашення заборгованості.