Фахівці кажуть, що температура у другому за висотою шарі атмосфери, зростатиме протягом найближчих років через високу активність Сонця, що може вплинути на супутники, які обертаються навколо Землі.
Термосфера — це шар атмосфери планети, вищий за мезосферу, у якому відбуваються основні процеси поглинання та перетворення короткохвильового сонячного випромінювання. У земній атмосфері вона починається на висоті 80-90 км і простягається до 700 км.
NASA протягом 21 року вимірювало температуру термосфери за допомогою спеціальних супутників, дані яких формують термосферний кліматичний індекс (TCI), який вимірюється в тераватах, або ТВт (1 ТВт дорівнює 1 трильйону ват).
Дослідник Мартін Млинчак каже, що значення TCI 10 березня досягло максимуму в 0,24 ТВт. Востаннє такий високий показник фіксували 28 грудня 2003 року.
Такий стрибок температури був спричинений трьома потужними магнітними бурями у січні та лютому – збуреннями магнітного поля Землі, викликаними надходженням високошвидкісних потоків сонячного вітру і пов’язаної з ними ударної хвилі.
«Ці бурі «відкладають» свою енергію в термосфері, чим викликають її нагрівання», – каже Млинчак.
Зазвичай інфрачервоне випромінювання після шторму охолоджує термосферу, але коли бурі повторюються, температура залишається високою.
З моменту березневого стрибка температури, нашу планету атакували ще щонайменше дві магнітні бурі – 24 березня (стала найпотужнішою сонячною бурею, яка вразила Землю за понад шість років) і 24 квітня. Через це, значення TCI все ще залишаються високими, однак березневого піка, на щастя, не досягло.
Геомагнітні бурі стають частішими та інтенсивнішими під час сонячному максимуму – найактивнішої частини приблизно 11-річного сонячного циклу. Вчені передбачили, що наступний сонячний максимум настане у 2025 році, а це означає, що тенденція до потепління, ймовірно, продовжиться протягом наступних кількох років.
Зміни в термосфері можуть створити проблеми для супутників, які обертаються на низькій навколоземній орбіті. Термосфера, яка розширюється в міру нагрівання, може призвести до «збільшення аеродинамічного опору на всіх супутниках і космічному смітті», що своєю чергою може підтягнути супутники ближче до нашої планети й спровокувати їх зіткнення чи падіння.
Як власне сталося з супутниками Starlink у лютому 2022 року після раптової геомагнітної бурі:
Уникнути таких аварій можна, якщо перевести космічні апарати трохи вище – однак через непередбачуваність космічної погоди важко визначити, коли саме необхідно проводити такі маневри.
Водночас сонячний максимум може настати ще раніше, ніж прогнозувалося. Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Astronomy and Space Sciences, свідчить про те, що пік сонячної активності може настати вже наприкінці 2023 року і бути потужнішим, ніж передбачалося спочатку. В іншій статті, опублікованій 8 травня в журналі Earth Atmospheric and Planetary Sciences, йдеться про те, що протягом тривалого періоду часу температура в термосфері знижується, оскільки надлишок CO2, який присутній у цьому шарі атмосфери через зміну клімату, збільшує інфрачервоне випромінювання в космос.
Джерело: Space.com