Солдат готує дрон StormShroud до запуску. Фото: Королівські повітряні сили Великої Британії / Business Insider
FPV-дрони змінюють війну, змушуючи ударні гелікоптери еволюціонувати — із фронтових машин знищення у командні центри автономних систем. 7 травня начальник штабу Королівських повітряних сил Великої Британії, головний маршал авіації Харві Сміт, заявив, що ера “повітряних сил на базі штучного інтелекту” та “роботизованих винищувачів” настала вже зараз, а не у 2035 році, як прогнозували раніше.
“Я думаю, що це вже сьогодні”, — буквально сказав він.
Сміт прямо пов’язав це зі стрімким розвитком автономних дронів та уроками сучасних війн. Трьома днями раніше, 4 травня, командувач CENTCOM адмірал Бред Купер фактично підтвердив, що сучасні конфлікти вже перейшли у фазу масового дронового виснаження. Під час операції у Ормузькій протоці американські Apache та Seahawk одночасно збивали дрони, ракети й атакували іранські катери.
Військові окремо підкреслюють, що США тепер будують “multi-layered defense strategy” навколо загрози безпілотників. Про це почали відверто говорити півтора місяця тому. 20 березня 2026 року українська бригада безпілотників успішно збила російський ударний гелікоптер за допомогою FPV-дрона. Інцидент стався у Донецькій області, де пошкоджений окупантський Ка-52 “Алігатор” був змушений здійснити аварійну посадку.
Цей епізод, який цілком зрозуміло святкували українські сили, став своєрідним тривожним дзвінком для екіпажів гелікоптерів та армій світу. Машини, які й раніше були вразливими до стрілецької зброї, ракет та гранатометів, тепер, схоже, отримали ще одну загрозу. Тож у світі, де рої дронів-перехоплювачів та баражуючі боєприпаси дедалі більше домінують на полі бою, чи може це означати кінець ударного гелікоптера у звичному нам вигляді?
Згідно з повідомленнями, удар FPV-дроном по гелікоптеру здійснив український батальйон “Хижаки висоти” 59-ї окремої штурмової бригади. Хоча зіткнення не знищило Ка-52 повністю, воно, схоже, завдало достатньо серйозних пошкоджень, щоб змусити пілота здійснити аварійну посадку. Кожна така машина коштує приблизно $16 млн, має максимальну швидкість близько 315 км/год та дальність польоту 545 км. Вона може нести різноманітне озброєння — ракети, бомби та гарматні контейнери.
Опубліковані кадри інциденту починаються з точки зору FPV-дрона. На відео видно, як безпілотник перехоплює Ка-52, що летить на малій висоті, та маневрує у бік лівого пілона озброєння гелікоптера, після чого запис різко обривається. Далі показані кадри, ймовірно, з іншого дрона, на яких пошкоджений гелікоптер намагається втриматися у повітрі. Згодом його видно вже на землі, а екіпаж залишає машину.
Повідомляється, що після посадки екіпаж також став ціллю атаки. Цікаво, що це був уже не перший подібний успіх цього підрозділу. За даними Kyiv Independent, це був уже другий подібний випадок. Загалом українські сили від початку війни знищили близько 350 російських гелікоптерів.
Перш ніж заглиблюватися далі, варто коротко згадати, чому ударні гелікоптери взагалі настільки цінні. Коротко кажучи, ці машини забезпечують неперевершену точність, тривалу присутність у зоні бою та підтримку на близькій дистанції — можливості, яких не має жодна інша система озброєння.
До появи дронів саме вони були одними з небагатьох літальних апаратів, здатних зависати та використовувати рельєф місцевості для маскування. Літаки з фіксованим крилом такого робити не можуть. Завдяки цьому вони здатні забезпечувати високоточний вогонь з гармат, ракет та керованих боєприпасів. Вони можуть доставляти величезну кількість вогневої потужності саме туди, де це потрібно, часто дуже близько до своїх військ.
Гелікоптери також здатні довго залишатися у зоні бойових дій. Вони дуже гнучкі та можуть виконувати різні завдання — від боротьби з бронетехнікою до ескорту, медеваку чи логістики.Саме тому такі платформи, як Boeing AH-64 Apache, залишаються актуальними — це фактично високомобільні літаючі системи високоточного вогню.
Для тих, хто знайомий з історією бойових гелікоптерів, здатність FPV-дронів збивати гелікоптери не є чимось несподіваним. Попри всю свою потужність, гелікоптери ніколи не були по-справжньому безпечними у небі. Протягом усієї історії вони залишалися вразливими до стрілецької зброї в міських боях. ПЗРК також виявилися дуже ефективними в Афганістані та Іраку. Гранатомети стали справжнім кошмаром для низьковисотних гелікоптерів у таких конфліктах, як бої у Могадішо.
Те, що показав цей інцидент, — не сама вразливість, а те, наскільки дешевою та масштабованою вона стала. ПЗРК потребують навченого розрахунку, їх небагато і їх відносно легко виявити. Натомість рої дронів дешеві й можуть з’явитися буквально нізвідки.
Втім, для гелікоптерів ситуація не є безнадійною. Це дуже адаптивні платформи, які можуть змінювати озброєння та тактику для боротьби з новими загрозами, зокрема дронами. Одним із цікавих напрямків еволюції може стати перетворення їх на платформи для полювання на дрони. Іронічно, але нинішні слабкості гелікоптерів — невелика швидкість та обмежена висота польоту — можуть стати перевагами у цій ролі.
Це робить їх ідеальними платформами з гарматами та ракетами для пошуку й знищення дронів у спірному повітряному просторі. І це вже не просто теорія — подібне доводили реальні конфлікти за участю Ірану. У січні пілоти Саудівської Аравії фактично влаштували “качине полювання” у Ормузькій протоці, використовуючи AH-64 Apache для виявлення та знищення роїв іранських дронів.
Ще один цікавий варіант — використання гелікоптерів як “материнських кораблів” для дронів. У такій ролі ударні машини можуть перетворитися на маневрені платформи запуску баражуючих боєприпасів. Вони також можуть виконувати роль мобільних повітряних командних пунктів для роїв дронів поблизу фронту. Один із прикладів — концепція американської армії “Foxtrot Company”, де Apache планують використовувати саме таким чином.
Інший варіант — перетворення гелікоптерів на передові пункти управління автономними системами. У такій ролі гелікоптер більше не буде безпосереднім “стрільцем”, а передаватиме цю функцію дронам. Завдяки покращеним сенсорам та мережевим системам гелікоптери зможуть залишатися далі від фронту та передавати цілевказання дронам і ракетам. Вони також можуть координувати багатодоменні атаки. Тобто це вже менше “літаючий ганшип” і більше “повітряний менеджер бою на малій висоті”.
Знищення кількох російських Ка-52 за допомогою дронів зовсім не означає кінець ударного гелікоптера. Але це, ймовірно, означає завершення епохи, коли такі машини могли відносно вільно діяти у спірному повітряному просторі, як у попередніх війнах. Ймовірно, тепер їх рідше використовуватимуть для прямого зближення з ворогом, а самі гелікоптери вже не зможуть покладатися лише на рельєф місцевості як на надійне укриття.
У міру того, як поля бою насичуються дронами та досвідченими FPV-пілотами, екіпажі гелікоптерів повинні будуть враховувати, що атака може прийти з будь-якого напрямку та у будь-який момент. Тому найкращий захист — взагалі не перебувати під ударом. Нехай ризик беруть на себе дрони. І саме тому ударний гелікоптер, найімовірніше, не зникне — він просто відійде від безпосереднього натискання на спусковий гачок і візьме під контроль рій безпілотників.
Джерело: Interesting Engineering
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.
