МКС / NASA
Тривале перебування в космосі може змінити розташування мозку в черепі: можливо, звучить дивно, але такі результати показують останні дослідження.
Згідно з недавнім аналізом, після космічних місій мозок астронавтів зміщується вгору та назад і частково деформується всередині черепа. Ступінь цих змін виявився найбільшим в тих людей, які провели на орбіті більше часу. Результати актуальні з огляду на плани NASA щодо більш тривалих місій і поступове розширення космічних польотів за межі професійних астронавтів.
Коли ми перебуваємо на Землі гравітація притягує рідини в нашому тілі та мозку донизу, тоді як в космосі ця сила зникає. Рідини переміщуються до голови, через що обличчя астронавтів можуть здаватися набряклими.
За нормальної гравітації мозок, спинномозкова рідина та навколишні тканини перебувають у стабільному балансі, тоді як в умовах мікрогравітації він порушується. Без сили тяжіння мозок ніби “плаває” всередині черепу та зазнає впливу навколишніх м’яких тканин та кісткових структур.
Попередні дослідження вже показали, що після космічних польотів мозок ніби зміщується вище в черепі. Однак більшість таких робіт аналізували усереднені показники або мозок як єдине ціле, що могло приховувати локальні зміни в окремих його ділянках. В новому аналізі дослідники взялися розглянути це детальніше.
Вчені проаналізували МРТ-знімки мозку 26 астронавтів з тих, які перебували в космосі в різний час — від кількох тижнів до понад року. І, власне, просто порівняли зображення черепа кожного до польоту та після повернення. Втім, замість аналізу мозку як єдиного об’єкта, його поділили на понад 100 окремих ділянок і відстежували зміни в кожній з них. Такий підхід дозволив виявити закономірності, які лишалися непомітними під час аналізу усереднених показників.
Дослідження показало, що після польотів мозок стабільно зміщується вгору та назад. Чим довше людина перебуває в космосі, тим сильніше це зміщення. Особливо показові результати були в астронавтів з МКС, які провели на борту близько року. В деяких ділянках у верхній частині мозку зміщення сягало понад 2 мм, тоді як інші зони майже не зазнавали змін. Звісно, ці цифри, на перший погляд, можуть здатись незначними, але в щільному просторі черепа вони мають суттєве значення.
Найбільші зміни зафіксували в ділянках, що відповідають за рух та сенсорне сприйняття. Структури з обох боків мозку змістилися до центральної лінії, тобто рухалися в протилежному напрямку для кожної з півкуль.
Чи повернулося все до норми? Так, зміни “відкочувались” протягом шести місяців з моменту повернення на Землю. Але, слід зазначити, що зміщення назад відбувалося повільніше. Це, ймовірно, пов’язано з умовами гравітації.
Результати дослідження стають особливо важливими з огляду на плани NASA з повернення людей на Місяць в межах програми Artemis. Розуміння того, як мозок реагує на мікрогравітацію, допоможе командам оцінити довгострокові ризики й розробити захисні заходи.
Однак дослідники наголошують: це не значить, що людям не варто літати в космос. Попри те, що зміщення ділянок мозку, пов’язаних із сенсорним сприйняттям, корелювали з порушенням рівноваги після повернення, астронавти не мали виражених симптомів, на кшталт головного болю чи “туману” в голові.
Нагадаємо, що наприкінці лютого адміністратор NASA Джаред Айзекман виклав оновлений план програми Artemis після того, як тести Space Launch System (SLS) пережили низку невдач. Очікувалось, що ракету запустять вже у березні, однак її повернули на доопрацювання в Космічний центр ім. Кеннеді.
Джерело: The Conversation, Space.com
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.