ESO
Результати нових досліджень вказують на те, що вода могла утворитись у перші кілька сотень мільйонів років після Великого вибуху.
Вода — це один з ключових елементів для появи життя, але коли саме вона утворилась? Це питання протягом багатьох десятиліть не полишає вчених у спокої.
У новому дослідженні зазначається, що перша вода могла з’явитись у Всесвіті вже через 100-200 млн років після Великого вибуху.
Ранній Всесвіт складався з простих елементів, включно з воднем, гелієм та літієм. Більш важкі елементи не могли утворитись до того, поки не з’являться перші зірки, спалять свої запаси енергії, а потім вибухнуть. Вибухи перших наднових нагадували велетенські скороварки, що об’єднували між собою легкі елементи у більш важкі.
«Кисень, що утворився у надрах цих наднових, з’єднується з воднем, утворюючи воду, прокладаючи шлях до створення основних елементів, необхідніх для життя», — пояснює астрофізик з Портсмутського університету та співавтор дослідження Деніел Уйлен.
Аби визначити, коли вперше у Всесвіті могла з’явитись вода, науковці дослідили стародавні наднові, які називають надновими населення III, тобто, вони утворились з найперших зірок. Уйлен разом з командою астрономів проаналізував 2 моделі залишків цих стародавніх зірок: наднові з колапсом ядра, коли велика зірка колапсує під дією власної маси; та наднові з парною нестабільністю, коли раптово падає внутрішній тиск зірки, викликаючи частковий колапс.
Дослідникам вдалось виявити, що незабаром після Великого вибуху обидва типи наднових утворили щільні згустки газу, які, скоріш за все, могли містити воду. Загалом кількість води у цих газових згустках була відносно невеликою. Однак ця вода була сконцентрована в областях, де відбувалось активне формування планет та зірок. Перші галактики, ймовірно, виникли з цих регіонів, що означає, що вода вже могла бути в суміші, коли вони сформувалися.
«Це означає, що умови, необхідні для формування життя, існували набагато раніше, ніж ми могли собі уявити, — це значний крок уперед у нашому розумінні раннього Всесвіту», — припускає Деніел Уйлен.
Дослідження опубліковане у журналі Nature Astronomy
Джерело: LiveScience