Археологічні розкопки виявили сліди вольфраму в лабораторії данського астронома Тихо Браге, хоча цей елемент офіційно відкрили лише у 18 столітті.
Тихо Браге, відомий передусім як видатний астроном 16 століття, зробив значний внесок у розвиток науки. Він суттєво підвищив точність спостережень за зорями та планетами, склав таблиці видимих спотворень небесних тіл через атмосферну рефракцію, описав вибух наднової в сузір’ї Кассіопеї та довів позаземне походження комет.
Однак Браге також займався астрологією та алхімією. У 1576 році данський король Фредерік II надав йому острів Вен у протоці Ересунн, де збудували резиденцію Ураніборг. Ця споруда поєднувала в собі обсерваторію, алхімічну лабораторію та житло для родини вченого.
Під час розкопок у 1988–1990 роках у саду Ураніборга археологи знайшли кілька керамічних і скляних уламків. Хімік Кааре Лунд Расмуссен з Університету Південної Данії та історик Поул Гріндер-Хансен із Національного музею Данії дослідили п’ять із цих фрагментів. Результати роботи опубліковані в журналі Heritage Science.
Учені виявили на уламках сліди нікелю, міді, цинку, олова, сурми, вольфраму, золота, ртуті та свинцю. Присутність більшості цих елементів не викликає подиву, адже алхіміки часто використовували золото та ртуть у своїх експериментах. Однак наявність вольфраму стала несподіванкою.
«Виявлення вольфраму в лабораторії Тихо Браге — це справді дивовижне відкриття. Цей елемент офіційно відкрили лише в 1781 році, коли шведський хімік Карл Шеєле отримав його в чистому вигляді», — зазначив Кааре Лунд Расмуссен.
Є кілька гіпотез щодо походження вольфраму в лабораторії Браге. Можливо, елемент потрапив туди через певні мінерали, які використовував алхімік. Інша версія пов’язана з описом німецького мінералога Георга Агріколи (Georgius Agricola) дивної речовини в олов’яній руді із Саксонії, яку він назвав «вольфрамом» (від німецького «Wolf Rahm» — «вовча піна»).
Джерело: Miragenews