Нацбанк виступив проти законодавчого обмеження розміру банківської комісії (законопроєкт 4364)

Національний банк України не підтримує внесення змін до закону про платіжні послуги, які передбачають встановлення граничного розміру комісії інтерчейндж; регулятор вважає, що розмір банківської комісії має регулюватися виключно ринковими методами.

Наприкінці минулого тижня співвласник Rozetka Владислав Чечоткін та співзасновник monobank Олег Гороховський посперечалися у фейсбуці щодо законопроєкту №4364, який зараз готується до другого читання в Раді та яким пропонується законодавчо обмежити розмір міжбанківської комісії. 22 березня Нацбанк виступив із заявою, в якій висловив офіційну позицію з приводу ініціативи. Якщо коротко, Нацбанк вважає недоцільним законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж.

В НБУ наголошують на необхідності збереження виключно ринкових підходів до регулювання комісії інтерчейндж, які, на думку регулятору, створюють сприятливі умови для забезпечення подальшого зростання безготівкових платежів, скорочення частки тіньової економіки та зростання надходжень до державного бюджету в результаті цифровізації платежів.

Автори ідеї та їх прихильники аргументують необхідність змін гармонізацією з законодавством Європейського союзу та позитивними змінами, в тому числі потенційним зниженням цін на товари та послуги. Натомість в НБУ ставлять за приклад негативний досвід інших країн. Так аналіз результатів упровадженого у 2015 році адміністративного регулювання інтерчейндж у Європейському Союзі дає підстави стверджувати, що запровадження обмеження розміру комісії інтерчейндж призвело до настання негативних наслідків, зокрема:

• зросла вартість річного обслуговування кредитних карток;
• зникли з ринку пропозиції щодо безоплатного обслуговування дебетових карток;
• зменшилася загальна кількість карток в обігу та середня кількість карток на одну особу;
• збільшилася вартість овердрафтів та отримання кредитних коштів;
• зросла вapтість тpaнскopдoниx операцій (за межами країни банку-емітента);
• скоротилися програми кешбеків із стимулювання безготівкових розрахунків, які формально існують, але фактично не дають користувачу змоги отримати суттєву суму кешбеку.

Дані щодо наслідків запровадженого регулювання комісії інтерчейндж в інших країнах світу також свідчать, що воно не сприяло досягненню поставлених цілей:

• у США після запровадження регулювання комісії інтерчейндж ціни для кінцевого споживача не зазнали змін. Водночас банки скоротили свої програми лояльності або запровадили додаткові комісії за обслуговування рахунків;

• в Австралії регулювання комісії інтерчейндж виявилося складним, неефективним та економічно необґрунтованим, оскільки не вплинуло позитивно на кінцевого споживача. Після введення регулювання банки збільшили вартість річного обслуговування карток, а торговці та кінцеві споживачі не стали платити менше за товари та послуги.

«‎Ми вважаємо, що різке законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж небезпечне та може мати негативні наслідки для ефективного функціонування платіжного ринку України.

У нашій країні це може призвести до зупинення розвитку і, ймовірно, згортання pos-термінальної мережі, а також збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності (кешбеки, кредитні ліміти, пільговий кредитний період на карті).

Закликаємо парламент та інші державні органи утриматися від ідеї законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж та дати можливість фінансовому ринку самостійно й демократичними методами вирішувати питання вартості фінансових послуг».

із офіційної заяви НБУ

НБУ вбачають альтернативу адміністративному регулюванню інтерчейндж в еволюційному та гармонійному зниженні комісії банками та платіжними системами.