Всі ми хоча б раз у житті проходили тест на коефіцієнт інтелекту (IQ). Хтось — у школі. А хтось — з простої цікавості. Значення вище 70 визначає, що людина точно не ідіот. А якщо IQ дорівнює 160 балів — вітаємо, наступний Айнштайне! Але цей тест дуже спірний і не раз критикувався, оскільки розрахований лише на оцінку загальних розумових здібностей. Тому існує багато інших методів для визначення рівня інтелекту. І от нещодавно вчені опублікували результати декількох досліджень, які виявились невтішними: у людей різного віку виявили проблеми з концентрацією та розмірковуванням, розв’язанням проблем та критичним мисленням. Як виявилось, ця тенденція спостерігається кілька останніх десятків років. Невже людство дійсно невблаганно тупішає?
Жив-був собі такий новозеландський дослідник та філософ Джеймс Флінн. Саме на його честь назвали ефект Флінна. Суть цього явища в тому, що приблизно з другої половини 20-го століття спостерігалося стабільне зростання середнього IQ у представників кількох поколінь. Це тривало приблизно з 1930-х до 1970–1980-х років. Інтелект збільшувався на 3-5 бали кожні 10 років у розвинених країнах. Причинами для цього, як вважається, були якісніше харчування, зменшення розміру сімей, доступність освіти, хороша медицина, рівність між чоловіками й жінками, необхідність пристосовуватись до технічного прогресу навіть у повсякденному житті.
Але ось що цікаво: приблизно з 1990-х років у багатьох розвинених країнах ефект Флінна почав зникати й навіть спостерігалось зворотне явище. То що, жарти про «зумерів», можливо, не такі вже й смішні?
Наприклад, дослідження, проведене в Норвегії, показало падіння показників IQ у чоловіків, народжених після 1975 року.
Деякі вчені дійшли висновку, що дисгенічна народжуваність (коли люди з низьким IQ або небажаними генетичними характеристиками народжують більше дітей порівняно з людьми, які мають вищий IQ або більш бажані генетичні риси), а також вплив зовнішнього середовища можуть бути двома найсерйознішими причинами.
На табличці нижче можна побачити одне з досліджень, де порівнювали те, як певні фактори вливали на ефект Флінна і зворотний ефект Флінна. Оцінки показано за шкалою від 1 до 9, де 1 означає, що причина зовсім менш важлива, а 9 — дуже важлива. Це допомагає зрозуміти, наскільки експерти вважали кожен з наведених факторів значущим для пояснення змін в IQ (як позитивних, так і негативних).
Дослідники використали адміністративні реєстри Норвегії, де були дані про когнітивні здібності чоловіків, які проходили військову службу. Проаналізували IQ-тести трьох когорт (у статистиці — група людей, яка має спільну визначальну характеристику) — народжених в період з 1962 до 1991 року. Це була величезна вибірка, яка включала аж 730 тисяч чоловіків. Але вчені не просто порівнювали різні сім’ї, а також й рідних братів з однієї сім’ї. Тому що брати мають схожі гени та спільне виховання, схожий рівень достатку та освіту їхніх батьків. Тож якщо різниця в IQ між братами залежала від року народження, це означало, що причина була не в певних генах, а в оточенні.
Науковці порівняли, як змінювалися IQ-оцінки всередині сімей, і побачили, що тренд ефекту Флінна і його зворотний рух можна повністю пояснити внутрішньосімейними змінами. Це означає, що фактори, які вплинули на IQ, змінювались з часом і діяли на кожного з братів по-різному, залежно від того, у який рік вони народилися.
І ось що цікаво: в таблиці вище можна побачити чинники, що потенційно вплинули на зниження коефіцієнта інтелекту всередині сім’ї: міграція, зниження освітніх цінностей, погіршення освіти та шкільної системи, телебачення та ЗМІ.
Цікаво, що як позитивні причини (відповідальні за підвищення IQ) були також вказані комп’ютери, смартфони, телебачення та ЗМІ. Але найбільше значення позитивному ефекту Флінна всередині сімей експерти надали здоров’ю, харчування, та хорошій освіті.
Якщо коротко, ось що вдалось встановити: брати, народжені раніше, мали вищий показник IQ. Коефіцієнт інтелекту чоловіків, народжених у 1991 році, був у середньому на 5 балів нижчим, ніж у їхніх братів, які народилися в 1975 році.
Але самі дані, на яких базується це дослідження, мали багато суперечностей та викликали багато питань. По-перше, не всі учасники проходили тестування вдруге. Наприклад, у 1980 році тестували 93% хлопців, а в 1991 — лише 83%. І саме ті, хто не проходили тест, часто мали нижчий IQ, особливо якщо їхній старший брат також мав низький показник інтелекту. Це створило упередженість: якщо з вибірки випадають люди з низьким IQ, здається, що середній IQ вищий, ніж насправді.
Тому вчені розробили Баєсову модель для пар братів, яка врахувала кореляцію в їхніх здібностях, щоб оцінити та виправити упередженість оригінального тесту.
Результати показали, що і позитивний і негативний ефекти Флінна не пов’язані зі станом сімей (наприклад, з імміграцією чи великою кількістю дітей). Натомість є певна залежність між навколишнім середовищем (маються на увазі освіта, харчування та здоров’я) та роком народження цих чоловіків.
Як згадувалось вище, зміна довколишнього середовища у час появи на світ певного покоління людей може мати доволі сильний вплив. Але останнє дослідження показало, що проблеми з концентрацією та вмінням розмірковувати почали проявлятися з середини 2010-х років та не залежали від віку. І ця тенденція помітно зросла під час пандемії COVID-2019 через освітні порушення, повідомляє Financial Times. Проте коронавірус негативно змінив стан речей лише на кілька років. А значить те, що впливає на рівень інтелекту різних вікових верств, існувало значно раніше, ніж до 2019-го року.
Не існує однозначної відповіді на те, чому у людей почались проблеми з когнітивними навичками, але одним із ключових показників є різке зниження рівня читання, швидкі зміни у світі (особливо технологічні), та шляхи споживання інформації та медіа.
Наприклад, у 2022 році Національний фонд мистецтв виявив, що лише 37,6% американців сказали, що вони читали роман чи оповідання протягом року. Для порівняння: протягом 2017 року цей показник складав 41,5%, а 2012-му – 45,2%. Начебто винуватця знайдено: люди тупішають через те, що менше читають. А ось і ні. Згідно з результатами дослідження від 2023 року, 34% дорослих у США не вміють працювати з числами. Роком раніше ця частка становила лише 29%.
Ну, тепер-то точно знайдено крайнього! Це гаджети! І тут мимо. Це не зовсім, бо технології є невіддільною частиною життя і вони можуть мати позитивний вплив теж, про що говорить ось це дослідження. Відеоігри, наприклад, допомагають підліткам експериментувати та «приміряти» різні особистості та досвід. Соціальні мережі сприяли підтримці та покращенню соціальних стосунків поза мережею.
Все це ми вже десь бачили, й не один раз.
Наприклад, у діалозі Платона «Федр», написаному приблизно в 370 р. до н. е., він описав занепокоєння Сократа тим, що винайдення письма та читання зруйнує здатність молодих людей використовувати пам’ять, вони будуть лише здаватися добре освіченими та мудрими, хоча насправді будуть нерозумні. Схожі побоювання протягом останніх століть стосувались романів, які породили залежність від читання та ризиковану аморальну поведінку у 18 столітті. Потім було занепокоєння щодо негативного впливу радіо, телебачення, смартфонів, відеоігор і соціальних мереж.
Проблема прихована не у самих пристроях, а способі їх використання. Неконтрольовані години прокрастинації перед екраном у пошуках «швидкого» дофаміну виявились дуже негативними. У одній з робіт науковці виявили, що перегляд ТБ негативно впливає на вербальну пам’ять дітей. Саме дошкільнята з тривалим щоденним переглядом телевізора показали найгірші результати, та навіть мали затримку мовлення. У студентів же «думскролінг» викликав проблеми з концентрацією та запам’ятовуванням інформації.
З іншого боку, екшн-ігри можуть бути корисними для дітей з труднощами у читанні та писанні (дислексія), оскільки було виявлено покращення швидкості декодування мовлення (Процес переведенні адресатом змісту отриманого мовного повідомлення у звичні особистісні смисли) та короткочасної пам’яті.
Де ж шукати винних?
Посередньо про це говорить й те, що у країнах, що розвиваються, IQ продовжує зростати. Бо там освіта й харчування все ще покращуються. Виглядає так, наче світ розділився навпіл: частина людства досягла умовної вершини розвитку, а інша лише підіймається вгору. Дослідження від 2023 року на додачу ще й припускає, що в економічно розвинених країнах високий IQ передбачає сильніший спад — можливо, тому, що там уже немає куди рости.
З одного боку, численні дослідження показують: IQ невблаганно падає з кожним новим поколінням. З іншого, самі тести на рівень інтелекту давно критикують за їхню обмеженість. Як зазначив психолог Говард Гарднер у своїй теорії множинного інтелекту, інтелект — це не лише логіка чи математичні здібності, які вимірюють IQ-тести, а й емоційний інтелект, креативність, соціальні навички та багато іншого. Тобто падіння IQ може відображати не загальне зниження розуму, а зміну пріоритетів у тому, які навички з часом стали більш пріоритетними. Сучасна людина може бути менш вправною у розв’язанні задач, але водночас краще адаптовуватись до нових технологій.
До того, світ зараз зовсім інший. Нам доводиться бути мультизадачними й лавірувати в щоденних величезних інформаційних потоках, чого не було раніше. Читання книг вимагало зосередженості й аналізу. Тепер ми переважно гортаємо стрічки соцмереж і дивимося короткі відео. Наприклад, за останні 20 років середній час концентрації уваги впав до 47 секунд. До 2012 року цей середній показник становив 75 секунд. А 2004-му складав 2,5 хвилини. Через перевантаження інформацією наш мозок втрачає здатність до глибокого мислення, йому складно.
Дослідження Університету Стенфорда виявило, що сучасні люди здатні обробляти більше інформації одночасно, ніж попередні покоління. Але зниження пам’яті та погана концентрація – це і є розплата за мультизадачність.
Тип споживання інформації та повсякденні задачі дуже змінились. Зовсім не факт, що ми стаємо менш розумними. Натомість з’явились речі, які поглинають нашу увагу, але не несуть користі інтелекту. Замість активного читання ми перейшли до пасивного споживання контенту. Там думати не треба, лише гортати ролик за роликом, серію за серією.
Протягом останніх приблизно 5 років людське життя радикально змінила поява чатботів на основі штучного інтелекту (ШІ). На жаль, багато хто сприймає «залізного дроворуба» як беззаперечний взірець мудрості та знань попри те, що розробники постійно нагадують: ШІ може помилятись та галюцинувати. Ми почали перекладати навіть прості повсякденні розумові завдання на ШІ-ботів. Що приготувати з певного набору продуктів? Як відповісти у діалозі? Поскаржитись на життя і вислухати поради? Все це і набагато більше. Навіть інтимні речі переходять під владу ШІ. У Death Stranding Хідео Коджіми люди перестали спілкуватись одне з одним та стали асексуалами.
Уже видно перші дзвоники того, що ШІ стає не лише помічником, який думає над складними задачами, а й психологом та другом. Ідеальний партнер, який вміє слухати та каже саме те, що ти хочеш чути, тішить его та викликає залежність. Все частіше говорять про так звану «цифрову самотність», коли людям простіше звернутись до ШІ, ніж близьких.
До того ж свіже дослідження Carnegie Mellon і Microsoft показало, що чим більше люди покладаються на ШІ, тим менше вони критично мислять. Навіть у креативній сфері працівники, які використовують ШІ-інструменти, мають менш різноманітні результати для одного й того самого завдання порівняно з людьми, які покладаються на власні здібності. Це свідчить про те, що ми «розслабляємося» і дозволяємо машинам думати за нас.
Важкі часи народжують розумних людей. Розумні люди створюють хороші часи. Хороші часи народжують дурних людей. Дурні люди створюють важкі часи.
Але ШІ може бути й інструментом розвитку. Наприклад, студенти, які використовують ШІ під час навчання програмуванню, покращили свої аналітичні навички. Але за умови, що вони використовували ШІ як помічника, а не просто копіпастили відповіді. У іншому дослідженні проаналізували дані понад 4800 розробників із Microsoft, Accenture та інших компаній зі списку Fortune 100, які отримали доступ до GitHub з Copilot. Було встановлено підвищення продуктивності: в середньому на 26% більше завдань, частота компіляції коду зросла на 38,4%, негативного впливу на якість коду не спостерігалося, а менш досвідчені розробники мали найбільший приріст продуктивності.
Отже, падіння IQ (і то, оцінювання цього тесту давно піддається сумнівам), скорочення часу концентрації та проникнення ШІ у всі сфери свідчать говорять про поступову втрату деяких навичок, наприклад, критичного та глибокого мислення. Натомість людський мозок здобуває нові: тепер він вміє швидко обробляти інформацію та виконувати кілька задач одночасно. Ми не тупішаємо, а адаптуємось.
Тепер головне навчитись не дозволяти ШІ думати замість нас, використовувати його лише як інструмент, читати більше книг та не уникати складних завдань. Мозок — це теж свого роду м’яз, якому потрібне підвищення навантажень для гіпертрофії.