Головна ціль атак на об’єкти енергетичної інфраструктури — не фізичні пошкодження. Ключовий інтерес зловмисників інший: найцінніші активи компанії, тобто корпоративні дані.
АЗС — це частина паливно-логістичного ланцюга, управління яким здійснюється з використанням цифрових систем. І саме вони стають мішенню кіберзлочинців. Яким чином хакери порушують роботу АЗС та що з цим робити — розбираємося у партнерському матеріалі разом з експертами компанії IT Specialist.
Зміст
Цифрова складова АЗС
Автозаправні станції, які ми бачимо щодня, — лише верхівка айсберга. Щоб пальне потрапило у бак автомобіля, працює масштабна інфраструктура: видобуток, переробка, транспортування, резервуари, логістика, документообіг, цифрові сервіси. Усе це керується автоматизовано, через інформаційні системи.
Тобто АЗС — це ще й цифрова платформа, яка залучає:
- сервери управління колонками;
- платіжні термінали;
- мобільні застосунки та бонусні програми;
- касове обладнання;
- датчики рівня пального;
- облік руху транспорту.
Порушення роботи одного з цих компонентів може спричинити зупинку бізнес-процесів, що особливо критично в умовах надзвичайних ситуацій.
Які кіберзагрози сьогодні найнебезпечніші для АЗС
Сфера енергетики — одна з найбільш атакованих галузей у світі. У 2023 році майже 15% усіх інцидентів кібербезпеки в Україні стосувалися об’єктів енергетики, за даними Держспецзв’язку.
Ось 5 типів атак, які можуть паралізувати роботу заправки:
- DDoS-атаки (атаки відмови в обслуговуванні) — навмисне перевантаження серверів фейковими запитами до повної зупинки роботи.
- Вразливості в ІТ-системах — «дірки» в програмному забезпеченні, які дозволяють отримати доступ до систем без авторизації.
- Компрометація ланцюга постачання — хакери проникають не безпосередньо в АЗС, а через підрядника, наприклад, IT-партнера або хмарного провайдера.
- Атаки на IoT-пристрої — злам датчиків рівня пального, контролерів температури, IP-камер.
- Фішинг та соціальна інженерія — обман співробітника через електронний лист або месенджер із посиланням на шкідливе ПЗ.
Нормативні вимоги: що потрібно знати
Відповідно до законодавства України АЗС належать до об’єктів критичної інфраструктури (ОКІ). Власники та оператори зобов’язані:
- проводити незалежні аудити кібербезпеки (згідно з Постановою КМУ №257);
- розробляти план реагування на інциденти;
- категоризувати об’єкти та управляти ризиками (відповідно до ISO 27005);
- подавати звітність до профільних держорганів (Держспецзв’язок, Міненерго).
Для бізнесу це не просто формальність, а спосіб уникнути зупинки роботи в реальній ситуації.
Дізнатися більше про законодавчі вимоги можна у статті на сайті IT Specialst.
Як захиститись
Більшість мереж АЗС не мають всередині повноцінної служби безпеки. Але існують компанії, які спеціалізуються саме на критичній інфраструктурі. Наприклад, IT Specialist — одна з небагатьох команд в Україні, яка:
- проводить аудит відповідно до ISO 27001;
- тестує мережі на проникнення;
- автоматизує процес управління вразливостями;
- впроваджує план реагування та моніторинг SOC.
АЗС — це стратегічний елемент безпеки держави, і захищати його потрібно як в реальності, так і в кіберпросторі. Допомогти в цьому здатні фахівці з IT Specialist: вони ретельно вивчать запит і нададуть рекомендації щодо подальших дій.
Це партнерський матеріал. Інформацію для цього матеріалу надав партнер.
Редакція відповідає за відповідність стилістики редакційним стандартам.
Замовити матеріал про вас у форматі PR-статті ви можете тут.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: