Ще до початку війни ми підготували матеріал про можливий запуск е-гривні, розмови щодо запровадження якої точилися в Україні вже не перший рік. Однак конкретних зрушень у цьому питанні досі не було. Але із запуском пілотного проєкту з впровадження е-грошей восени 2021 року справа зрушила з мертвої точки. Редакція ITC.ua поспілкувалася з причетними до цього проєкту людьми – представниками Мінцифри й експертами криптовалютного ринку та розповідає, що таке е-гривня та як нею можна буде користуватися.
Зміст
Цифрова валюта від українського Нацбанку стане третьою формою грошей – на додачу до наявної готівкової та безготівкової форм. Це буде, по суті, блокчейн-аналог звичайної гривні, випуск якої здійснюватиме та контролюватиме НБУ. Якщо біткоїн «видобувають» майнери, а його випуск регулює комп’ютерний код, то е-гривню випускає Нацбанк. Тобто емісія цифрової валюти централізована, а криптовалюти – децентралізована.
На відміну від Bitcoin, курс е-гривні буде стабільним – тобто, грубо кажучи, одна е-гривня є еквівалентом однієї гривні. Як і паперовими банкнотами, електронними грошима можна буде розраховуватися за послуги, проводити безготівкові розрахунки, надсилати на інші рахунки. Ба більше, при купівлі товарів е-гривня пересилатиметься безпосередньо з одного гаманця на інший – без міжбанківських переказів, додаткових комісій і платежів як для покупців, так і для продавців.
Про можливості е-гривні можна говорити лише загалом, оскільки їх концепція поки що не затверджена. Однак у майбутньому в кожного з нас може з’явитися окремий гаманець із рахунком у цифровій валюті.
«Гроші будуть доступними 24/7, а розрахунки проводитимуться миттєво та без зайвих комісій. Для більшої зручності користувача електронний гаманець буде інтегрований у застосунок “Дія”. Оплата товару або послуги буде здійснюватися з допомогою смартфона та QR-коду. Е-гроші спростять видачу субсидій, а також дозволять автоматично нараховувати податки під час транзакції», – пояснює замміністра Мінцифри Олександр Борняков.
Учасник пілотного проєкту «Таскомбанк» планує випустити криптовалютну картку. Крім цього, персонал банку відповідатиме за адаптацію клієнтів, контроль лімітів ы транзакції.
«В електронних грошей будуть такі самі функції, як і у звичайних гривень. Їхні ключові принципи – децентралізація, безпека, прозорість, доступність, швидкість транзакцій і низька вартість», – розповідає заступник голови правління «Таскомбанку» Валерій Даниленко.
За задумом творців транзакції проходитимуть з допомогою QR-коду. Продавець зможе виставляти рахунок в застосунку, а покупець – підтверджувати його на своєму смартфоні. Тобто буде два застосунки: для клієнта та для мерчанта. А щоб знімати готівку, можна буде використати криптомати. Щоправда, комісії можуть бути значно вищими, ніж у випадку зі звичайними банківськими картками.
«Криптоматами мало користуються через високу комісію – від 5% до 10%», – каже засновник української криптобіржі Kuna Михайло Чобанян.
Під час пілотного проєкту обміняти гроші на готівку можна буде і в касі банку. Пізніше, якщо е-гривню все ж таки запустять, можна буде міняти в застосунку. Це просто, безпечно і, що особливо важливо, звично для користувачів.
«Після легалізації віртуальних активів буде бум. Електронні гроші на блокчейні забезпечені один до одного. Вони не будуть волатильними, а завдяки швидкості та прозорості транзакцій займуть свою нішу та стануть масовим явищем», – пояснює Валерій Даниленко.
Чиновники сподіваються, що завдяки е-грошам можна буде скоротити корупцію та відстежити використання держкоштів не за призначенням.
«Технологія смартконтрактів дозволяє проводити операції автоматично. Оскільки розумні контракти будуть у відкритому доступі, їх можна буде не лише будь-якої миті перевірити, а й простежити за їх виконанням. Як наслідок, корупція та кумівство можуть бути повністю викорінені», – упевнений заступник міністра цифрової трансформації з розвитку IT Олександр Борняков.
2018 року Нацбанк запустив пілотний проєкт, у межах якого випустили трохи більше ніж 5 тис. грн. Тестування електронних грошей проводили серед працівників банку з допомогою національної платіжної системи «Простір». проєкт закінчився цього ж року.
Минулого року запустили ще один пілотний проєкт, але вже за участі «Таскомбанку», а також американських фінтех-компаній Bitt і Stellar Development Foundation. З боку держави проєктом займається Мінцифра, чиї співробітники тестують е-гроші в застосунку «Дія».
Наступним етапом проєкту буде тестування та вивчення платформи Stellar. Це платформа для валютних операцій, яка працює в режимі реального часу. Її заснували 2014 року Джед Маккалеб і Джойс Кім як відгалуження від системи Ripple, пізніше платформа перейшла на власний open-source-протокол Stellar.
Завдяки їй Нацбанк отримає вже готову інфраструктуру для випуску е-гривні. Вона дозволить клієнтам «Таскомбанку» проводити швидкі та безпечні операції на блокчейні.
Пілотний проєкт не інтегруватимуть із застосунком «Дія», але частина співробітників Мінцифри розраховуватиметься за товари цифровими грошима і першою протестує їхні можливості.
«Суть проєкту така: частина зарплати для співробітників ДП “Дія” конвертуватиметься в електронні гроші на блокчейні. Далі ми проведемо тестові транзакції та конвертації електронних грошей у гривню. Також ми плануємо протестувати розрахунки з мерчантами з допомогою мобільного застосунку», – розповідає про суть проєкту Валерій Даниленко.
Коли проєкт закінчиться – невідомо. Запустили його зовсім нещодавно, тому про терміни поки що говорити зарано. Лише одне можна сказати точно: він допоможе Нацбанку розробити е-гривню, створення якої мало завершитися до кінця цього року (наразі невідомо, коли вони планують продовжити цей проєкт).
Валерій Даниленко вважає, що розрахунки на блокчейні будуть швидшими, ніж звичайні безготівкові розрахунки – переказ проходитиме миттєво. Крім того, тут, як і в блокчейні, де використовуються криптографічні ключі (унікальні ідентифікатори гаманця кожного користувача), неможливо буде шахраювати з грошима.
«Блокчейн, на якому ми працюватимемо, сумісний з іншими блокчейнами, і з допомогою наших електронних грошей за умови законодавчого регулювання ми зможемо здійснювати транскордонні перекази та платежі так само швидко, як зараз робимо P2P-перекази. Е-гроші, по суті, відкривають для нас кордони», – пояснив Валерій Даниленко.
Щодо можливих недоліків проєкту, то є побоювання, що Нацбанк настільки зарегулює е-гривню, що нею неможливо буде нормально користуватися.
«Нацбанк ще сам не знає, як її використовувати. Ймовірніше, усе настільки буде зарегульоване, що користуватися цифровими валютами буде неможливо. А з огляду на те, що вона буде від Нацбанку, зрозуміло, що він застосує весь комплекс фінансового моніторингу. Тому навряд чи це буде щось цікаве», – ділиться Михайло Чобанян.
Яким бачать майбутнє е-гривні експерти? Сьогодні в нас є приклади Китаю та США.
Ще кілька років тому в Китаї оголосили війну криптовалютам: тепер будь-які платежі в біткоїні – готівкові чи безготівкові – у країні суворо заборонені. Замість цілого звіринця криптовалют китайська влада дозволила лише одну – цифровий юань.
У США пішли іншим шляхом: замість заборони там пропонують обмежувати операції із криптовалютами, якщо вони загрожуватимуть фінансовій безпеці країни.
В Україні вирішили обійтися без заборон та обмежень. Це означає, що криптовалюти користуватимуться усіма тими правами, що й е-гривня. Щобільше, їх можна буде використовувати паралельно з національною цифровою валютою.
«По-перше, у нас немає жорсткої централізованої держави. По-друге, у нас досі немає е-гривні як такої. Тому про жодні заборони криптовалюти і мови бути не може. Ну і, судячи з декларацій чиновників, вони її дуже люблять, тому точно не стрілятимуть собі в ногу», – пояснює Михайло Чобанян.
Якщо цей проєкт відновлять, то е-гривня має шанси стати повноцінною українською цифровою валютою. Наскільки буде успішним пілот і про конкретні терміни запуску ми розповімо, щойно дізнаємося про новини.