У ЗМІ ширяться чутки про готовність передати Україні далекобійні ракети Taurus. Німеччина то заперечує, то підтверджує перемовини щодо цього озброєння. Розберемось чим відрізняються Taurus від інших далекобійних ракет, які ми вже маємо на озброєнні та чому отримання нових здатно мати колосальний вплив на хід війни.
Зміст
Виробництвом ракети займається однойменна компанія Taurus Systems, історія якої розпочалася в 1998 році. Але нехай назва виробника не спантеличує – акціонерами Taurus Systems виступають вже відомі MBDA Deutschland GmbH з Німеччини та шведська Saab Dynamics. Нагадаємо, що MBDA виготовляють Storm Shadow (вони ж SCALP), а тому Таурус належать до одного сімейства цих керованих ракет.
Операторами цього озброєння виступають три країни: Німеччина, Іспанія та Південна Корея. Остання навіть має свою компанію Taurus Systems Korea, яка займається управлінням, продажами, обслуговуванням і постійною підтримкою продукту. Щодо кількості, то Бундестаг має в розпорядженні лише 150 одиниць Taurus, які вже готові до застосування. На складських запасах у німців зберігається ще 450 ракет, які вимагають обслуговування виробника.
Ракети для німецької армії створювалися для використання з літаками третього покоління Panavia Tornados, а замовлення на суму 570 мільйонів євро виробник виконав ще в грудні 2010 року. Іспанія замовляла 45 ракет такого типу для використання з F/A-18 Hornet, а Південна Корея чекала свої ракети найдовше, однак отримала аж 267 ракет для винищувачів F-15K Slam Eagle. Уряд країни також повідомляв про плани щодо розробки власної ракети, яка базуватиметься на конструкції Taurus та застосовуватиметься з винищувачами KF-21 Boramae.
Список літаків, з якими може працювати Taurus доволі широкий, адже окрім трьох зазначених вище, ракету можна запустити з Eurofighter Typhoon і Saab JAS 39 Gripen. Однак досвід адаптації SCALP до Су-24М (за допомогою перехідника від Tornados) дозволяє робити припущення, що і Taurus спроможні об’єднатися в команду з нашими літаками.
Бойовий досвід ракет обмежується випробувальною місією іспанської армії в Південній Африці у травні 2009 року, а також розгортанням Taurus у 2016 році силами Південної Кореї для створення системи превентивного знищення ракет Північної Кореї.
Taurus належить до класу “повітря-поверхня”, однак має цікаве позиціювання від виробника. У Taurus Systems цю ракету класифікують до групи модульних ракет, які можна не тільки модифікувати для застосування по різних цілях, змінюючи бойову частину, а й запускаючи з різних типів платформ: наземних, морських та авіаційних. При будь-якому типі запуску Taurus зберігає свою основну перевагу — відсутність заходу носія ракети в зону ураження ворожого ППО.
Базова модель Taurus має доволі наближені до Storm Shadow габаритні характеристики, однак відрізняється боєголовкою та дальністю дії. З масою 1360 кг (проти 1300 кг у Storm Shadow) бойова частина Taurus важить аж 481 кг, а дальність застосування становить понад 500 км. Боєголовка MEPHISTO складається з двох частин.
Це бетонобійний ударний “проникливий” заряд, який першою частиною “розчищає дорогу”, а другою працює по цілях HDBT (Hard and Deeply Buried Targets), тобто укріпленнях, які до того ж можуть бути заглиблені в ґрунт.
Якщо коротко, то Taurus може знищити деякі типи бункерів, захищені станції управління та зв’язку, аеродроми та порти, склади боєприпасів, а тепер уважно – судна (як в порті, так і в морі), а також мости.
Ракета має кілька модифікацій KEPD 350K і KEPD 350K-2. Перша модифікація, яка створена для Військово-Повітряних сил Республіки Корея відрізняється від базової захищеним GPS-модулем Rockwell Collins для запобігання перешкодам.
Друга модифікація створена для запуску з легких винищувачів, як от південнокорейський FA-50 KAI T-50 Golden Eagle, також полегшену ракету можна зустріти з назвою Taurus KEPD 350 L (де літера L означає “Light”). Taurus KEPD 350 L втрачає близько 100 км у дальності польоту від базової, адже оснащується меншою кількістю палива та зменшеною бойовою частиною.
Інші модифікації Taurus зустрічаються з додатковими літерами після назви. Наприклад Taurus MP має модульну конструкцію для встановлення у бойовому відсіку довільного корисного навантаження, Taurus M використовує багатозарядну бойову частину з суббоєприпасами для знищення засобів ППО, пускових установок, командних пунктів.
Taurus HPM застосовується для виведення з ладу інформаційних систем ворога та його джерел енергії, а Taurus CL можна запустити з мобільних наземних платформ (як приклад вантажний автомобіль), або з носія морського базування.
На відміну від британських Brimstone, які при запуску “з землі” втрачають дальність польоту, Taurus CL зберігає дальність дії та точність на рівні базового варіанту завдяки спеціальній пусковій установці з прискорювачем, який в процесі скидається з двигуна, як прискорювач космічного шатла. І не можна пропустити Taurus T — ракету для запуску з військово-транспортних літаків (C-130 Hercules або Airbus A400M), які можуть нести аж 12 ракет такого типу.
Окрім такої гнучкості “налаштування”, ракета має дуже продуману систему навігації. Вона об’єднує три системи IBN (за зображенням), TRN (за ландшафтом) і MIL-GPS (за позиціюванням GPS). Завдяки цьому у ракету програмують ціль, вводячи дані про маршрут та розташування засобів ППО ворога, а вже на місці Taurus використовує низьку траєкторію польоту та свої три системи, щоб маневрувати, обходячи ППО та обираючи кращу сторону для удару по цілі.
Окрім цього ракета “зіставляє” дані, щоб не бути залежною від однієї системи та уникати ризику супутніх збитків (наприклад під час роботи біля цивільних чи дружніх сил). У ракети є програма руху на визначену точку аварії, якщо не можна виконати задачу без ризику завдати шкоди власним силам.
Побачити Taurus в дії можна на відео нижче.
| Характеристика | Значення |
| Швидкість | 0.95 Маха/до 1000 км на год |
| Довжина фюзеляжу | 5.1 м |
| Ширина фюзеляжу | 1.08 м |
| Дальність пуску | понад 500 км |
| Висота польоту | 30-70 м |
Taurus належить до сучасних ракет, які підтримують просунуті системи навігації для завдання точних ударів. Однак, ракети Taurus відрізняються високим ступенем модульності, а тому їх простіше адаптувати під актуальні потреби оборони. Окрім точності, ракета вражає потужністю удару — ця зброя нищівна для важливих стратегічних об’єктів ворога та інфраструктури.
Taurus не варто порівнювати з американськими MGM-140 ATACMS, адже окрім різниці в платформі запуску, німецькі ракети краще застосовувати у глибокому тилу, знищуючи не скільки ворожі сили, як саму оборонну міць ворога. Taurus може залишити для історії лише згадку про завод іранських дронів, кримський міст чи може навіть якийсь бункер.
Однак саме передача ATACMS спроможна вплинути на отримання Києвом Taurus, адже у ЗМІ з’явилась інформація, що у Бундестазі готові передати зброю лише в союзі з американцями, тобто коли Вашингтон офіційно заявить про передачу далекобійних ATACMS. І якщо американська зброя допоможе конкретно на фронті, то Taurus може знищити саме серце ворога, знищуючи його здатність і для атак, і для оборони.
Незалежна від однієї системи GPS, стійка до протидії ворога, точна та з дальністю понад 500 км Taurus забезпечить успіх місії, навіть при найскладніших умовах.
І прогнозуючи коментарі щодо отримання цих ракет, автор сподівається, що історія Абрамсів, Леопардів, MIM-104 Patriot, Storm Shadow повториться і з ATACMS, і з Taurus.