Коли ми бачимо перед собою коробки з логотипами MSI MAG, Ventus і Spatium, відчуваємо майже святковий настрій: попереду день, присвячений збірці справжнього геймерського ПК. Панорамне скло корпусу, восьмиядерний Ryzen 7 9700X, відеокарта RTX 5070 і швидкі модулі DDR5 — усе це збалансована екосистема, де дизайн, продуктивність і ефективне охолодження працюють у парі. Тут є і простір для апгрейдів, і тиха робота вентиляторів, і повноцінний контроль за температурою, що робить цю збірку готовою до будь-яких завдань — від ігор до монтажу відео. У нашому партнерському огляді ми подивимося, на що вона здатна в реальних сценаріях.
Зміст
Технічні характеристики збірки
| Технічні характеристики збірки MSI | |
| Корпус | MSI MAG PANO 110R PZ |
| Материнська плата | MSI B850 GAMING PLUS WIFI PZ |
| Процесор | AMD Ryzen 7 9700X |
| Відеокарта | MSI GeForce RTX 5070 Ventus 2X OC |
| Накопичувач | MSI SPATIUM M480 2 TB PCIe 4.0 NVMe M.2 |
| Оперативна пам’ять | Kingston CUDIMM DDR5 48GB (2x24GB) 8400Mhz FURY Renegade |
| Процесорний кулер | MSI MAG COREFROZR AA13 |
| Вентилятори | MPG EZ120 ARGB / WHITE – 4 шт. (3 бокові + 1 задній) |
| Блок живлення | MSI MAG A850GL PCIE5 |













Цього разу у фокусі — корпус MSI MAG PANO 110R PZ та свіжа платформа на базі чипсета B850 з процесором Ryzen 7 9700X. Усі ключові компоненти зібрані навколо єдиного стилю: сучасний дизайн, акцент на продуктивність і запас на майбутні апгрейди. А головна родзинка тут — концепція Project Zero, завдяки якій всі кабелі ховаються за материнською платою.
MSI MAG PANO 110R PZ — свіжий корпус формату mid-tower, де головний акцент зроблено на панорамне скло. Дві прозорі панелі — фронтальна та бічна — відкривають чудовий огляд на «залізо». При цьому виробник подбав і про практичність: знімні пилові фільтри зверху й знизу, грамотний простір для кабель-менеджменту та підтримка відеокарт довжиною до 400 мм. У комплекті йде набір вентиляторів MPG EZ120 White з ARGB-підсвіткою.





Завдяки Project Zero підсистема охолодження працює ще ефективніше — вільний простір усередині видно неозброєним оком.
Інтерфейсна панель спереду теж виглядає сучасно: USB Type-C, два USB 3.2 Gen1, комбінований 3.5-мм аудіо роз’єм. Є й кнопка керування підсвічуванням для тих, хто не хоче щоразу запускати MSI Center.
Монтаж ми почали з материнської плати MSI B850 GAMING PLUS WIFI PZ. Версія з індексом PZ: усі основні роз’єми винесені на зворотний бік, а на лицьовій частині текстоліту залишилися лише компоненти. Це робить плату візуально чистішою і значно спрощує кабель-менеджмент. При цьому базова інженерія теж на висоті: масивні радіатори на VRM та продумане розташування слотів.













З інтегрованим Wi-Fi 7 та якісним аудіокодеком плата виглядає вельми універсально — і для ігор, і для роботи з мультимедіа.
Процесор AMD Ryzen 7 9700X легко зайняв своє місце в сокеті AM5. Вісім ядер і шістнадцять потоків — саме те, що треба для геймера, який ще й час від часу монтує відео чи працює з 3D. На нього ми одразу встановили кулер MSI MAG COREFROZR AA13. Він має досить масивний радіатор із кількома тепловими трубками й вентилятор з ARGB, що гармонійно вписався в загальний дизайн.



Оперативна пам’ять — небінарний комплект Kingston Fury Renegade на 48 ГБ (2×24) із частотою 8400 МГц. На платформі AM5, звісно, довелося трохи погратися з таймінгами, але стабільно запустити модулі на 8000 МГц виявилося реальним завданням.


Що стосується накопичувача, то MSI Spatium M480 на 2 ТБ став головним системним диском. Встановлення пройшло без інструментів завдяки зручним кріпленням M.2 на платі. Радіатор із термопрокладкою ефективно відводить тепло, і навіть у стрес-тестах SSD залишався прохолодним.



Найцікавіший момент — монтаж відеокарти MSI GeForce RTX 5070 Ventus 2X OC. Це доволі компактна модель на фоні масивних «топів», займає лише 2 слоти, а система охолодження з двома вентиляторами TORX 4.0 працює тихо навіть під навантаженням. У корпус PANO 110R карта стала без жодних труднощів, і навіть залишився простір для майбутніх апгрейдів.












Завершальний етап — блок живлення MSI MAG A850GL PCIE5. Він повністю модульний, підтримує сучасний конектор 12V-2×6 для відеокарт нового покоління й має великий запас потужності. Кабель-менеджмент у цьому корпусі завдяки прихованим відсікам і філософії Project Zero зайняв небагато часу — і результат вийшов охайним навіть без особливих зусиль.







У підсумку: стильний корпус із панорамним склом, тиха й ефективна система охолодження, великий запас пам’яті й сучасні інтерфейси. А завдяки Project Zero це не просто набір «заліза», а вже готова демонстраційна вітрина вашої геймерської гордості.





















































Робоча продуктивність
| Бенчмарк | Результат |
| Speedometer 3.1 | 40.0 |
| WebXPRT 4 | 387 |
| Google Octane 2.0 Plus | 128294 |
| Google Octane 2.0 Plus Multi Core | 806012 |
| Geekbench Single | 2853 |
| Geekbench Multi | 15382 |
| Geekbench Open CL | 193579 |
| Geekbench Vulkan | 188828 |
| CPU-Z Single | 775.6 |
| CPU-Z Multi | 7837.0 |
| 3DMARK Steel Nomad | 5324 |
| 3DMARK Port Royal | 14248 |
| 3DMARK Speed Way | 5932 |
| 3DMARK Time Spy Extreme | 9686 |
| 3DMARK CPU Profile (Max threads) | 8697 |
| Cinebench 2024 Single | 125 |
| Cinebench 2024 Multi | 1096 |
| Blender CPU 4.5.0 | 278.02 |
| Blender GPU 4.5.0 | 6196.09 |
| Corona Benchmark | 6656959 |
| RAM read MB/s | 57321 |
| RAM write MB/s | 80887 |
| SSD read MB/s | 6976.51 |
| SSD write MB/s | 6729.48 |

















Тести показали, що Ryzen 7 9700X у парі з DDR5-8400 і SSD Spatium M480 формує дуже збалансовану основу. У браузерних бенчмарках система демонструє відчутний запас швидкості: Speedometer 3.1 — 40 балів, WebXPRT 4 — 387 балів, а Google Octane 2.0 Plus видав 128 000 в однопотоці та понад 800 000 у мультипотоці. Це означає, що в офісних і веб-завданнях машина поводиться блискавично, навіть з кількома десятками вкладок Chrome та одночасним відтворенням відео у 4K.












Geekbench підтвердив відмінний баланс між ядрами: 2853 у Single і 15382 у Multi. Для програм, які активно використовують багатопотоковість (рендер, архівування, компіляція коду), це означає стабільно високий рівень. У графічних сценаріях OpenCL і Vulkan система видала 193 тис. та 188 тис. відповідно — гідний результат для RTX 5070, який підтверджує запас у робочих завданнях поза іграми.
У 3DMark ситуація також без несподіванок: Steel Nomad — 5324, Time Spy Extreme — 9686, Port Royal — 14248 та Speed Way — 5932. Для середньофлагманського рівня це дуже сильні результати, особливо з огляду на те, що ми маємо лише «5070», а не топову 5090.
Рендеринг у Cinebench 2024 дав 125 балів у Single та 1096 у Multi, що добре ілюструє «робочу» перспективу процесора: швидкі однопотокові завдання й достатньо ядер для мультипотоку. Blender розкрив систему повністю — 278 у CPU-тесті та понад 6196 у GPU-тесті, де відеокарта виявилася справжнім локомотивом.








Корона-бенчмарк, традиційний для CPU-рендерингу, показав понад 6,65 млн «променів» — теж відмінний показник.
Оперативна пам’ять у нашій збірці видала 56 ГБ/с на читання та 68 ГБ/с на запис, а SSD Spatium M480 працює у своєму класі — 7 ГБ/с на читання та 6,7 ГБ/с на запис. У реальних сценаріях (монтаж, копіювання великих файлів, запуск ігор) це відчувається як миттєві дії без очікувань.
Система показує себе як універсальний інструмент: вистачає потужності для ігор, роботи з відео, 3D-моделювання й будь-яких щоденних завдань. Це не «топ заради топу», а грамотний баланс із запасом на майбутнє.
Ігрова продуктивність
Ігрові тести традиційно є найцікавішою частиною, адже саме вони показують, на що реально здатна збірка у щоденному використанні. У нашому випадку ми перевіряли продуктивність у роздільній здатності 2560×1440 — саме цей формат сьогодні можна вважати «золотим стандартом» для сучасного геймінгу. Вибрані ігри охоплюють різні жанри й рушії — від шутерів до хорорів, що дозволяє оцінити систему з усіх боків.
Atomfall
У постапокаліптичній Англії система видає 187 кадрів за секунду на ультра-пресеті у 1440p. Нативна картинка чудова, а продуктивність настільки висока, що навіть монітори з частотою оновлення 165 Гц працюватимуть «на повну». RTX 5070 явно створена для таких випадків — жодних компромісів у візуалі та швидкості.












Borderlands 4
Цей вибуховий лутер-шутер теж не став проблемою. При Badass-налаштуваннях і DLSS Quality ми отримали солідні 179 FPS. Особливо вражає те, що при такій кількості вибухів, кольорових «феєрверків» і загального безладу картинка залишалася плавною, а система не допускала фризів навіть у найгарячіші моменти. Це саме той випадок, коли відеокарта середнього класу працює як флагман попереднього покоління.












Cronos: The New Dawn
Футуристичний польский епос показав 159 FPS на епічному пресеті з DLSS Quality, що більш ніж достатньо навіть для найвимогливіших гравців. Гра виглядає фантастично й атмосферно, а продуктивність дає можливість насолоджуватися візуалом.












DOOM: The Dark Ages
Цей тайтл — справжній тест для будь-якої системи, адже ультра-nightmare налаштування з Path Tracing забивають відеокарту під зав’язку. Але навіть тут ми бачимо 172 FPS із DLSS Quality. Це значить, що можна отримати всі «смаколики» сучасної графіки без жодних поступок у швидкості. Вражає, що рівень продуктивності дозволяє запускати DOOM фактично «на максимумі» і не думати про апгрейд найближчим часом.













Dying Light: The Beast
На високому профілі якості, без Frame Generation, з DLAA для максимальної чіткості ми отримали — 129 FPS. І це дуже важливий момент: навіть без технологій генерації кадрів, які часто рятують середні конфігурації, ця збірка витягує сучасний тайтл з FPS вище сотні. Для паркуру та боїв із зомбі цього більш ніж вистачає.



















Silent Hill f
Хорор із дуже специфічною японською атмосферою при максимальних налаштуваннях і DLSS Quality (без Frame Generation) видав стабільні 127 FPS. Для жанру цього навіть забагато, адже і 60 було б цілком комфортно. Але високий фреймрейт дає змогу гравцеві не відволікатися на технічні проблеми, а повністю зануритися в дивакуватий світ японського хорору 1960-х.












Результати тестів говорять самі за себе: у всіх сучасних ігрових проєктах ми отримали більше ніж 120 FPS у 1440p, причому навіть у важких сценаріях з трасуванням променів чи щільними відкритими світами. Це означає, що збірка ідеально підходить для геймінгу у парі з монітором із високою частотою оновлення, а RTX 5070 у парі з Ryzen 7 9700X формує дуже збалансований дует. Тут нема потреби в занижених налаштуваннях або Frame Generation «для виживання» — це радше бонус для ще більшого запасу.
Енергоспоживання й температурний режим
Система на базі Ryzen 7 9700X і RTX 5070 Ventus 2X OC демонструє збалансоване енергоспоживання, яке відповідає середньофлагманському сегменту. У повсякденних задачах — офіс, браузер, мультимедіа — ПК споживає близько 120–150 Вт. Під навантаженням професійних програм або AAA-ігор споживання піднімається до 450–480 Вт, і блок живлення MSI MPG 1000W PCIE5 “граючись” справляється.
Температури компонентів залишаються комфортними. Ryzen 7 9700X під максимальним навантаженням прогрівається до 67 °C, кулер MAG COREFROZR AA13 ефективно відводить тепло. Відеокарта RTX 5070 Ventus 2X OC стабільно працює при 69-72 °C (максимум, який я витиснув “бубликом” – 75 °C), вентилятори залишаються тихими, без різких стрибків оборотів.










Блок живлення MSI MPG 1000W PCIE5 оснащений фізичною кнопкою Zero Fan Mode. У стандартному режимі вентилятор відключається при невеликому навантаженні, забезпечуючи безшумну роботу ПК, а натискання кнопки змушує вентилятор працювати постійно, що корисно для стабільного охолодження під тривалими піковими навантаженнями. Навіть під час інтенсивної роботи БЖ залишається прохолодним, а шум системи не перевищує комфортний рівень.
Project Zero допомагає акуратно розташувати кабелі, не перекриваючи потоки повітря. Під час тестів корпус PANO 110R демонстрував ефективну циркуляцію повітря — температури процесора й відеокарти залишалися передбачуваними навіть під тривалим навантаженням.
Досвід користування
Я користувався цією збіркою «на повну», тобто переніс всі свої робочі проєкти й дав їй реальне навантаження. І тут система мене не підвела жодного разу.






Project Zero додає дещицю магії. Кабелі, звісно, залишаються — живлення відеокарти чи вентиляторів видно, та й баштовий кулер має свої дроти. Але їх суттєво менше, і вони виходять уже ближче до потрібних компонентів, а не з центральної частини корпусу. Завдяки цьому всередині не утворюється хаотичного «павутиння», яке зазвичай ускладнює і вигляд, і вентиляцію.
Скляні панелі корпуса PANO 110R дають змогу добре роздивитися комплектуючі, і в такій конфігурації інтер’єр виглядає більш акуратно. Вентиляційні канали залишаються вільними, і чотири додаткові кулери створюють відчутний запас по повітряному потоку. Під час тестів температура процесора й відеокарти трималася в межах норми, без різких стрибків чи надмірного шуму.
Ще один плюс — доступність компонентів. Додати SSD або замінити відеокарту стало простіше: нічого не заважає дістатися до слотів, і не потрібно годинами перекладати дроти, щоб усе закрилось. Кабель-менеджмент займає менше часу.
Висновки
Збірка на базі Ryzen 7 9700X та GeForce RTX 5070 виглядає цілком збалансованим рішенням для сучасного геймінгу у 1440p і навіть 4K з урахуванням DLSS. Процесор AMD нового покоління забезпечує достатній запас продуктивності для ігор і важких задач. Накопичувач Spatium M480 на 2 ТБ теж не виглядає компромісом — це швидке сховище з підтримкою PCIe 4.0, яке витримає як інсталяції важких ігор, так і робочі завдання.
MSI MAG PANO 110R PZ разом із комплектом ARGB-вентиляторів і кулером CoreFrozr AA13 гарантує адекватне охолодження при доволі тихій роботі. Є й потенціал для розгону, хоча саме поєднання Ryzen 7 9700X і RTX 5070 більше налаштоване на стабільність та енергоефективність, ніж на максимальні експерименти з частотами.
Єдиний момент, який може викликати питання — баланс між процесором і відеокартою. RTX 5070 не завжди розкриє повний потенціал 9700X, особливо у високих роздільностях, де все вирішує саме GPU. Але у свою чергу такий тандем дає змогу отримати максимальну плавність ігрового процесу без мікролагів у кіберспортивних дисциплінах і швидку реакцію системи навіть під час роботи з великими файлами чи відеомонтажем.
У підсумку, ця збірка від MSI виглядає універсальним рішенням «на кілька років уперед» без критичних слабких місць. Вона орієнтована на вимогливого геймера, який хоче сучасну платформу, готову до апгрейдів у майбутньому, але без переплати за топові компоненти.






Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: