5 травня на сервісі Disney+ завершився показ другого сезону супергеройської кримінальної драми “Шибайголова: Народжений наново”, заснованої на однойменному персонажі коміксів Marvel. Перший сезон вийшов торік і ніби як справив позитивне враження на глядачів, зокрема шанувальників марвелівського всесвіту, попри те, що там було далеко не все гладенько. А от яким вийшло продовження — розбираємося в поточному огляді.
Жанр супергеройська кримінальна драма
Шоуранер Даріо Скардапане
У ролях Чарлі Кокс, Вінсент Д’Онофріо, Дебора Енн Волл, Вілсон Бетел, Елден Генсон, Маргарита Левієва, Крістен Ріттер
Прем’єра Disney+
Рік випуску 2026
Сайт IMDb
Після подій першого сезону мер Нью-Йорка Вілсон Фіск все сильніше стискає місто у лещата своєї диктатури та робить з Великого яблука щось на кшталт поліційної держави. Оскільки він оголосив війну усім месникам в масках, Шибайголова та Карен Пейдж відійшли у підпілля, тоді як бунтівні настрої незадоволених місцевих мешканців стрімко зростають. Ситуація ускладнюється, коли Мердок зриває плани Фіска щодо перевезення зброї, атакуючи вантажне судно “Північна зірка”. І поки напруга на вулицях міста міцнішає, непримиримий конфлікт Диявола з Пекельної кухні та Кінгпіна досягає свого апогею.
Після досить успішного гостювання на Netflix протягом 2015-2018 років, торік Шибайголова повноцінно повернувся у рідну гавань на Disney+ з першим сезоном відновленого серіалу з символічним підзаголовком “Народжений наново”. Шоу явно поступалося своєму нетфліксівському попереднику як мінімум за рівнем напруги, але виглядало нівроку в порівнянні з більшістю інших телевізійних проєктів лінійки Marvel, таких як, наприклад, “Жінка-Галк: Адвокатка” (2022), “Таємне вторгнення” (2023) чи “Ехо” (2024). Що цікаво, персонаж незмінного Чарлі Кокса засвітився у двох з цих трьох тайтлів.
Другий сезон починається кволо і приводів для радощів дає небагато.
Тут вдосталь порожніх розмов, мало дії, у кадрі постійно миготять другорядні, ледве цікаві нам персонажі. При цьому, щоб ми не здумали кинути перегляд, до ладу його не розпочавши, творці запаковують усе найцікавіше в останні 5 хвилин епізоду — типовий прийом в сучасних серіалах, який вже порядком дістав.
Продовжується свято нудьги (читай — знущання з глядача) два з половиною епізоди, аж поки у третьому творці нарешті не видадуть фірмову екшн-сцену, що миттєво приковує до екрана.Суть локального замісу відверто нагадує арку з “Росомахи” зразка 2009 року, дарма, що тут йдеться не тільки про супергероїв, а й про простих смертних.
Це пожвавлення можна назвати переломним у сезоні — відтепер спостерігати за тим, що відбувається на екрані, помітно цікавіше. І не тільки тому, що на екрані час від часу фігурує екшн, вельми непоганий, але й тому, що численні розгалужені гілки поступово починають вести до спільного знаменника, котрий, звісно, приведе в кульмінації до певної точки неповернення.
Так, другий сезон все ще шкутильгає від непотрібних сюжетних ліній та персонажів, але він принаймні збалансованіший за перший.
В четвертому епізоді пан Вілсон Фіск натягне боксерські рукавиці задля бою з прогнозованим результатом — якщо раптом хтось думав, що боксер-мер можливий лише в Україні, то от вам наочне спростування. Причому в боксерських сценах творці, в кращих традиціях Зака Снайдера, дають такий щедрий слоумоушен, що навіть Слай собі не дозволяв подібного у “Роккі”.
Але грець з тим боксом; Вінсент Д’Онофріо досі грає пречудово, а непристойно пафосні білосніжні костюми, як, втім, і весь образ Кінгпіна, сидять на ньому як влиті. Антагоніст безсоромно перетягує практично усю глядацьку увагу на себе, тож у другому сезоні його сміливо можна назвати головним героєм, тоді як, власне, Метт Мердок в усіх сенсах знаходиться в тіні.
Десь там на периферії історії миготять Мічений та Джессіка Джонс. Перший нагадує підстаркуватого Термінатора-торгівця шторами Карла, котрий хоче спокутувати провину за вбивство Джона Коннора — в цьому випадку Фоґґі Нельсона. Друга з’являється суто заради появи, буденно розкидає кілька статистів у боки, промовляє низку нудних реплік і на тому її участь у подіях закінчується.
До сьомої серії доходиш логічного висновку, що Метт Мердок вкрай знахабнів, остаточно закинувши свою адвокатську практику — зрештою, за який гріш він сплачує рахунки, харчується, щоб мати сили вирубати бугаїв у масці месника, розгулює у модних окулярах? І як тільки ця думка приходить, оповідання різко переноситься в залу суду, а Мердок одягає суворий діловий костюм і прямує вершити справедливість там.
Тут треба сказати, що мова йде про завершальний епізод другого сезону, а ставки зросли до небачених раніше висот. Водночас початкова нудьга давно зійшла нанівець, а сезон отримав логічне завершення, яке передбачає заздалегідь анонсоване продовження, але не дає підстав думати, ніби усе найцікавіше приберегли на потім.
Словом, не без застережень, але сезон скоріше вдався, якщо, звісно, ви не з тих, кому Marvel сидить вже в печінках. Цікаво, як на наступному тижні проявить себе Френк Касл у спецвипуску “Карателя”. Що-що, а шкодувати усіх навкруги, як це робить Мердок, цей хлопака точно не буде.
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.