Весілля регулярно стає однією з центральних подій у кінематографі. Рахунок фільмів, у яких весілля лежить в основі сценарію, йде на десятки, якщо навіть не на сотні. «Нестримне весілля» намагається розбавити відносно стандартні, як для романтичних комедій, підходи з елементами бойовиків. Наскільки вдало це вийшло в авторів фільму — читайте в рецензії нижче.
Жанр романтична комедія, бойовик
Режисер Джейсон Мур
У ролях Дженніфер Лопес, Джош Дюамель, Дженніфер Кулідж, Каллі Ернандес, Десмін Боржес
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb
Сюжет фільму концентрується на весіллі Дарсі (Дженніфер Лопес) і Тома (Джош Дюамель). Відзначити його парочка хоче з розмахом, тому локацією вибрали приватний острів, куди також приїхали родичі закоханих. Але свято швидко закінчується, коли гостей беруть у заручники головорізи. Вони хочуть отримати 45 млн доларів як викуп. Утім, Дарсі та Тому вдається втекти. Тепер їхня мета — вижити на острові, повному озброєних людей, а заодно спробувати якось врятувати весілля.
Спочатку роль Тома мав виконати Раян Рейнольдс. Саме під нього багато в чому і писали сценарій. Однак актор не зміг виконати роль через перевантажений графік зйомок. Тому він обмежився позицією виконавчого продюсера фільму.
І якщо трохи пофантазувати, то акторський дует Дженніфер Лопес і Раяна Рейнольдса мав би ідеальний вигляд на екрані. Рейнольдс здатний навіть із буденних ідей вичавити щось цікаве і кумедне. А хімія з Лопес у них напевно б склалася чудова. У підсумку ми отримали б простий, але веселий фільм, який витягла б на собі харизма головних акторів.
Проблема в тому, що Джош Дюамель — далеко не Раян Рейнольдс. І нехай актор намагається грати та здаватися чарівним персонажем, якихось особливих симпатій він все одно не викликає. На нього приємно дивитися лише в тандемі з Лопес, яка у фільмі вийшла чудовою, але сам по собі Дюамель навряд чи запам’ятається після закінчення титрів.
Як і весь фільм загалом, тому що хоч якихось примітних моментів у ньому особливо немає. Його основна концепція полягає в поєднанні бойовика і класичної романтичної комедії. Але в підсумку автори не зуміли гідно розкрити жодну зі сторін свого жанрового міксу.
Як романтична комедія кіно не пропонує глядачам нічого нового. На рівні жартів воно максимум кумедне, але нічого більше. Гумор тут до того ж досить прісний, майже монотонний. Сценарій ніби побудований таким чином, щоб навмисно не викликати у глядачів нічого сильнішого за швидкоплинну усмішку.
А як бойовик «Нестримне весілля» не показує абсолютно нічого цікавого. Тут немає винахідливих битв або цікавих режисерських знахідок. Єдину свою хоч скількись незвичайну ідею знімальна команда відкидає вбік у першій же третині хронометражу. І далі нічого примітного взагалі не відбувається.
І як романтична комедія, і як комедійний бойовик «Нестримне весілля» — це максимум посередність, не більше. Але ж самі жанри ще часто вступають у конфлікт один з одним. Автори пропонують дивитися на перестрілки, коли загальний настрій явно підштовхує до чогось романтичного. І навпаки. Таке остаточно руйнує сприйняття історії у свідомості глядача.
Структура і темп фільму постійно кульгають. Через це і без того скромний хронометраж у 100 хвилин здається необґрунтовано довгим, майже вимученим. Кіно просто нудно дивитися, які б інтриги не розгорталися на екрані.
Навіть тропічний острів, на якому розгортаються події фільму, автори примудрилися показати бляклим і незабутнім. Надто вже часто камера концентрується на невиразних локаціях, які в принципі могли б бути де завгодно. Навіть природну красу природи фільм примудряється звести до чогось нудного і невиразного.
Тут можна поскаржитися на недосвідченість режисера Джейсона Мура, для якого «Нестримне весілля» — лише третя його повнометражна робота. Причому обидва попередні його фільми були комедіями. Тому з комедійною частиною в Shotgun Wedding все ще хоча б стерпно. Але загальну ситуацію це ніяк не виправдовує.
Як витвір кіномистецтва «Нестримне весілля» ніби сам не знає, навіщо воно з’явилося на світ. І через відсутність самовизначеності кіно цілком здатне залишити неприємний посмак на душі після перегляду.