3 лютого на Netflix вийшов фільм про неймовірну навколосвітню подорож дівчини-підлітка «Незламний дух». Ця історія заснована на реальних подіях та розповідає про австралійку Джессіку Вотсон, яка на певний час стала наймолодшою яхтсменкою, що подолала такий складний шлях. Як це досягнення було втілене на кіноекрані — розповідаємо у рецензії.
Жанр пригодницько-біографічна драма
Режисер Сара Спіллейн
У ролях Тіган Крофт, Кліфф Кертіс, Анна Паквін, Джошуа Лоусон, Бріджет Вебб
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Ще змалечку юна австралійка Джессіка Вотсон мріяла здійснити морську навколосвітню подорож. Вона стійко йшла до своєї мрії та отримала схвалення батьків, хоча деякі журналісти та політики не поділяли їхній ентузіазм. Останні навіть намагалися заборонити неповнолітній виходити в плавання на законодавчому рівні.
Втім, попри усі негаразди, 16-річна шукачка пригод твердо вирішила йти до переможного кінця. 18 жовтня 2009 року вона вирушила у мандрівку. Ця подія широко висвітлювалася у ЗМІ, а сама дівчина вела відеощоденник та вже після подорожі написала книжку True Spirit про свій досвід подолання шляху.
Одинарна подорож Джессіки без зупинок, що відбувалася на 12-метровій яхті, тривала 210 днів. Таким чином Вотсон стала наймолодшою мандрівницею, котрій вдалося проплисти навколо світу, аж допоки її рекорд не було побито у 2012-му.
Про свій намір випустити фільм про Джессіку та її пригоду Netflix оголосив у 2020 році. Постановницею проєкту виступила австралійка Сара Спіллейн, а головну роль виконала, можливо, майбутня Марго Роббі — юне дарування Тіган Крофт. У результаті вийшло душевне та запалюще, але дуже передбачуване та просте кіно з нехитрим меседжем.
Починається стрічка з декількох кадрів часів дитинства головної героїні, а перша повноцінна сцена демонструє вже молоду дівчину, яка витанцьовує під бадьорий трек. Навіть в ці дебютні хвилини можна передбачити, що відбудеться далі та як поведе себе камера. Завдяки її різкому від’їзду вверх глядач може побачити, що Джессіка знаходиться посеред океану. Та це буде ще не основна подорож, а лише пробне плавання, яке у вересні 2009 року пройшло невдало.
Взагалі «Незламний дух» має здебільшого легку невимушену атмосферу, подекуди комедійну, не дивлячись на те, що розповідається наче як про смертельно небезпечну мандрівку океаном. Між тим є тут і моменти, коли Джессіці дійсно загрожує велика небезпека.
Тоді ж безтурботне милування безкраїм небом та приємне плавання з легким вітерцем перетворюється на відчайдушну боротьбу зі стихією. Комедійний лайтовий запал стрічки поступається місцем безкомпромісному сюжету про виживання. І тут глядач має всі шанси поспівчувати героїні, навіть зі знанням, чим ця історія закінчиться.
Хоча й години і навіть дні умиротвореного штилю теж стануть для юної яхтсменки великим випробуванням. Саме в ці часи повної самотності та нудьги їй потрібно зробити все, щоб не здатися. Інколи всепоглинаюча бездіяльність та апатія набагато страшніша за найпотужніший шторм. Словом, все як у житті.
«Незламний дух» виглядає дуже старанною екранізацією сторінки з Вікіпедії, виконаною за усіма канонами фільмів про події, що надихають. Це комедійно-пригодницьке сімейне кіно з елементами жанру survival, де ще до перегляду зрозуміло, чого приблизно від нього можна очікувати.
Автори з перемінним успіхом намагаються приховати наслідки невеликого бюджету і відволікають увагу чудовими краєвидами. Але часом хочеться, щоб вони надавали перевагу свіжому океанічному повітрю над зніманнями у душній студії. Разом з тим найбільш масштабні сцени на воді виглядають досить пристойно.
Очевидно, що «Незламний дух» це явно не рівень умовного «Не згасне надія» з видатним Робертом Редфордом. Причому за усіма можливими параметрами. Але стрічка і не намагається зазіхати на лаври кращих зразків фільмів про морські подорожі та боротьбу за виживання. Творці чудово розуміють свої можливості.
У результаті вони видають зовсім не прісну, а натомість сентиментальну і в міру захопливу історію. Про здійснення власної мрії. Про підтримку рідних і надзвичайну важливість цього. Кінець кінцем про метафоричну подорож у доросле життя. Та в першу чергу про подолання навіть не численних перешкод, а самого себе.