22 вересня на сервісі Hulu вийшов науково-фантастичний горор «Ніхто тебе не врятує». Це ще один фільм на тему зіткнення людей з прибульцями, який, втім, зосереджує увагу не тільки на цьому протистоянні. У рецензії нижче розповідаємо, завдяки чому новинка виділяється серед побратимів по жанру та чи вартує вона уваги глядачів.
Жанр науково-фантастичний горор, трилер
Режисер Браян Даффілд
У ролях Кейтлін Дівер, Зак Дюем, Лорейн Л. Мюррей, Джеральдін Сінгер, Дарі Лінн Гріффін
Прем’єра Hulu
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Молода швачка Брінн Адамс живе у затишному будинку біля озера недалеко від такого містечка, де усі знають одне одного. Вона веде відлюдницький спосіб життя, а навколишні споглядають на неї з явною зневагою. Хоча, на перший погляд, і не скажеш, що з дівчиною щось не так.
Однієї зоряної ночі героїня чує якісь дивні звуки, що доносяться з першого поверху її оселі. Очевидно, що в дім вдерся непроханий гість. Та коли налякана господарка йде подивитись, хто там порпається в її речах, з’ясовується, що це справжнісінький прибулець, про цілі якого зовсім нічого не відомо. З цього моменту розпочнеться запекла боротьба Брінн за своє життя, адже незабаром вона зрозуміє, що наміри інопланетян не надто дружні.
«Ніхто тебе не врятує» — скромний і камерний проєкт як для фільму про інопланетне вторгнення, але саме відсутність глобального масштабу дозволяє йому бути атмосферним та напруженим.
При цьому сценарист та режисер Браян Даффілд, для якого це лише друга робота у якості постановника, категорично відмовляється від діалогів, та й взагалі слів, і воліє показувати, а не розповідати.
Такий підхід виглядає автентично щодо первинного задуму кінематографа як мистецтва в першу чергу візуального, а вже потім — оповідального. За увесь час головна героїня недбало, ледь чутно промовить всього вісім слів, і така небагатослівність дуже пасує цій моторошній історії.
Розпочинається все як типова розповідь про протистояння людини позаземній погані, на додаток мотиви останньої абсолютно незрозумілі.
Тішить тут не те щоб видатна кмітливість, але адекватна реакція головної героїні. У потрібний момент вона розуміє, що варто зателефонувати в поліцію. Телефон не працює? Тоді бігом в машину і прямуй до міста. Автівка теж несправна? Значить, біжи мерщій до велосипеда. Якщо і потім щось піде не так, купуй білет до першого ліпшого автобуса і виїжджай звідси якнайдалі.
Але в якийсь момент стрічка перестає бути просто історією банального протистояння та оголює перед глядачем своє справжнє нутро. Власне, достатньо лише помічати виразні візуальні метафори, щоб прийшло уявлення, про що саме йде мова.
Вже на початку автори натякають, що героїня знаходиться наче за ґратами і не може звільнитися. Коли підтекст стає зрозумілішим, зчитується і неможливість Брінн дещо «відпустити», і її намагання сховатися від цього в темному кутку. По своїй суті, ця стрічка не стільки про бійню з прибульцями, скільки про те, як людина намагається впоратися з наслідками чогось жахливого.
Підтвердженням цих слів служить і навмисно архетипове зображення непроханих гостей: це максимально стереотипні іншопланетяни, що прибули на до болю стереотипних літаючих тарілках. Вони наче другорядні, а їхня присутність не менш алегорична, аніж продиктована жанром.
Шанувальникам наукової фантастики буде на що глянути. Творцям вдається побудувати захопливу, насичену саспенсом оповідь, де знайдеться місце і певним сюрпризам. Щоправда, надто сильно вибивається з заданого тону хіба що неоднозначна кінцівка, котра пропонує більше питань, ніж відповідей.
Зважаючи на майже повну відсутність розмовної складової та другорядних персонажів, великий вантаж відповідальності лягає на тендітні плечі Кейтлін Дівер, яку ви могли бачити у торішньому ромкомі «Квиток до раю». Молода акторка зуміла добре передати емоції свого персонажа, а під час зіткнень з ворожими істотами за неї палко вболіваєш.
«Ніхто тебе не врятує» виявляється хоч і скромним, але цікавим та майстерно виконаним жанровим зразком, що навіює асоціації з «Близькими контактами третього ступеня» Спілберга, «Знаками» М. Найта Ш’ямалана чи навіть «Анігіляцією» Алекса Ґарленда.
Це майже зрозуміла і якісно оформлена історія про боротьбу з недружньо налаштованими представниками позаземної цивілізації, та першочергово — з самим собою (таємничий допельгангер додається). Адже ніхто тебе не п̶р̶о̶б̶а̶ч̶и̶т̶ь врятує, доки ти не зробиш цього сам.