Рубрики ОглядиКіно

Рецензія на фільм “Twisted”

Опублікував Денис Федорук

6 лютого відбулася цифрова прем’єра трилера/фільму жахів Twisted (початково робочою назвою проєкту був “Монстр”), де керувати кривавим парадом взявся горормейкер Даррен Лінн Боусман. Останній перш за все відомий своїм вкладом у серію “Пила” — під його чуйним керівництвом знаходилися друга, третя, четверта та дев’ята частина насильницької франшизи у стилі так званого тортурного порно. Що підготував для шанувальників моторошного жанру кінороб цього разу — виклали в поточному огляді.

“Twisted”

Жанр трилер, фільм жахів
Режисер Даррен Лінн Боусман
У ролях Джимон Гонсу, Лорен Лавера, Міа Гілі, Алісія Вітт, Ніл Макдонаф, Джина Філіпс, Джейкоб Лукас Андерсон, Майкл Ломбарді, Девід Колл
Прем’єра цифрові сервіси
Рік випуску 2026
Сайт IMDb

Дві самовпевнені пройдисвітки-коханки, Палома та Сміт, обдурюють довірливих клієнтів, здаючи в оренду дорогі апартаменти в Нью-Йорку, які їм насправді не належать. Схема працює доти, доки одна з аферисток не намагається нагрітися коштом нерухомості талановитого місцевого нейрохірурга Роберта Кезіяна, що рішуче налаштований досягти революційних результатів в галузі трансплантації тканин головного мозку. У підсумку те, що починалося для зарозумілої дівиці як чергова прибуткова справа, завершується найжахливішим кошмаром в її житті.

Даррен Лінн Боусман досить зухвало увірвався у світ моторошного жанру, разом з охочими до гарних заробітків продюсерами паразитуючи на заслугах оригінального задуму Джеймса Вана та Лі Воннела, штампуючи одну “Пилу” за іншою. Можна було б сказати, що хлопець добряче знається на екранних каліцтвах та ефектному кровопусканні, адже кожна з поставлених ним стрічок раннього періоду неодмінно збирала щедрі прибутки у прокаті. Але після прощання з популярним осередком тортурного порно, що приносив золоті яйця, Боусман якось швидко здувся. 

Подальші спроби режисера зарекомендувати себе у жанрі, зокрема й у малобюджетному сегменті, в переважній більшості отримали нищівну критику. Про фінансові показники годі й згадувати. Не стало рятівним і повернення Боусмана до витоків, адже “Пилу: Спіраль” (2021) справедливо не шпиняв тільки ледачий.

Власне, під час перегляду “Twisted” важко позбутися думки, що постановник так і залишився у 2000-х (якщо не сказати, що у “Пилі”) — вже на самому початку нам дають зрозуміти, що головна героїня укладає “угоди” виключно завдяки своїй сексуальності. А сцена близькості між нею та подружкою біля стінки залитого неоном нічного клубу, що нагадує пристрасний епізод з Софією Бутеллою та Шарліз Терон в “Атомній блондинці” (2017), віддає не толерантністю, а відвертим еротизмом.

Втім, шанувальникам олдскульності зарано радіти, адже “Twisted” становить маломістовну нісенітницю, спостерігати за якою — заняття не більш захопливе, ніж дивитися на те, як м’ясник ріже свіжину на ринку.

На початках творці ще якось намагаються розставити цікаві акценти стосовно персонажів з натяком на те, що лиходійка, мовляв, має перетворитися на жертву, а місцевий лікар — на бездушного різника. Та згодом вболівати у цьому страшенно нудному параді маячні взагалі немає за кого.

Одержимість хірурга зніманням з кожного стрічного-пересічного скальпу та завзятість камери щодо милуванням надвеликими планами оголеного мозку, здається, продиктована любов’ю Боусмана до відповідної сцени з Реєм Ліоттою у “Ганнібалі” (2001) Рідлі Скотта. Практично все інше — абсолютно точно від “Пили”.

Тут вам і раптові виринання з темноти, щоб присипити жертву. І домінування все тих самих зелених відтінків у кадрі, які, щоправда, згодом поступаються місцем агресивному червоному. І химерні оберти камери (голландським кутом оператор явно зловживає), щоб ми вже точно зрозуміли психологічну вразливість персонажів. І безпорадні копи, що як завжди знаходяться на крок позаду. І монтажні хитрощі як спосіб здивувати. Та здивування все одно не відбувається.

Окремої згадки заслуговують методи виманювання легких грошей, якими послуговуються шкідливі лесбійки. Поряд зі звабливо короткими спідницями, що одного разу вилазить боком невдачливій аферистці, сусідять й липові імена. І беруться вони… з романів; очевидно, безкарні дівчата вважають, що кругом одні ідіоти, які не читають книжок.

В якийсь момент божевільний лікар надумає дістатися і до мозку Паломи — як неважко здогадатися, її грає Лорен Лавера, яку шанувальники жанру точно пам’ятають за культовою серією “Жахаючий”. Для цього його посіпака візьметься голити стражденній голову, та, на відміну від торішньої Емми Стоун, навряд чи акторці світить хоч якась нагорода за свої старання у кадрі.

Побачимо ми і зірку першого “Джиперса Кріперса” (2001) Джину Філіпс у ролі кмітливої детективки (такий собі аналог Денні Гловера в оригінальній “Пилі”). На жаль, її кар’єра так до ладу і не задалася — попереднім проєктом акторки було озвучення у нетлінці “Doom: Анігіляція” (2019), а перед тим її Тріш Дженнер обіцяла помститися Кріперу за смерть брата в камео третьої частини (2017), але цим планам, схоже, так і не судилося здійснитися.

В сухому залишку отримуємо “Пилу” на мінімалках, що увібрала в себе найгірші риси добряче потріпаної франшизи. Якісь нецікаві бовванці абсурдно метушаться, комусь буде непереливки, на екрані часто миготить скальпель і лунає Шопен, і усе це неподобство виллється у типу несподівану кінцівку. Питання лише в тому, хто пошкодує мозок глядача.

Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.